Зв'язок з нами

ПОЛІТИКА

Блокування ЗМІ – Павло Барбул оголосив війну українським журналістам

Блокування ЗМІ - Павло Барбул оголосив війну українським журналістам

Фото: Апостроф / Колаж

Колишній керівник “Спецтехноекспорту” Павло Барбул спробував заблокувати діяльність 12 українських онлайн-видань. Приводом до таких дій стали публікації про можливі зловживання, допущені паном Барбулом під час його роботи керівником “Спецтехноекспорту”, які вийшли в цих виданнях. Вирішивши, що інформація, розміщена в цих публікаціях не відповідає дійсності, Павло Барбул вирішив просто заблокувати роботу онлайн-ЗМІ, які його “образили”. Але при цьому він забув про цивілізовані методи вирішення подібних конфліктів. Вважаємо своїм обов’язком нагадати про них.

12 відомих інтернет-видань, серед яких опинилися такі видання, як “Апостроф”, “Главком”, “Голос” в різний час розмістили публікації, стосовно зловживань, можливо, допущених Павлом Барбулом, під час його роботи керівником держпідприємства “Спецтехноекспорт” у 2014-2018 роках. Це підприємство займається експортом та імпортом товарів і послуг військового та подвійного призначення. Зміст цих текстів викликав обурення у Павла Барбула, який вирішив, що їх зміст не відповідає дійсності.

Свою ділову репутацію, Павло Барбул вирішив захистити у незвичний спосіб, ініціювавши кримінальне провадження за ч.2 ст. 182 ( “порушення недоторканності приватного життя”). Для забезпечення цього кримінального провадження, пан Барбул подав відповідну заяву до Печерського райсуду міста Києва. 18 лютого суддя Печерського районного суду Тетяна Ільєва винесла ухвалу на користь Павла Барбула, наклавши арешт на майнові права інтелектуальної власності доменних імен 12 видань, в тому числі “Апострофа”. Суд постановив закрити до них доступ усім інтернет-провайдерам і мобільним операторам на території України.

Проте 10 березня слідчий Печерського управління поліції Василь Поплавський ухвалив рішення про закриття кримінальної справи в зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Слідчий пояснив, що відкрита публікація в засобах масової інформації про вчинення кримінального та будь-якого іншого правопорушення не є кримінальним діянням і не підпадає під дію 182-ї статті.

Блокування ЗМІ - Павло Барбул оголосив війну українським журналістам

Блокування ЗМІ - Павло Барбул оголосив війну українським журналістам

Незважаючи на те, що кримінальна справа була закрита ще 10 березня, 24 березня, мобільний оператор Lifecell, а також інтернет-провайдери Triolan і “Інформаційні технології”, в рамках позову пана Барбула, заблокували доступ читачів до “Апострофу” та інших видань. Прирівнявши відкриту та публічну роботу журналістів до дій невстановлених осіб, які вторгаються в його особисте життя, пан Барбул винайшов новий спосіб захисту ділової репутації.

Дійсно, інтернет-видання “Апостроф” абсолютно відкрито і на законних підставах збирало інформацію про діяльність Павла Барбула на посаді керівника “Спецтехноекспорту”. Так, у відповіді Офісу генпрокурора на офіційний запит видання “Апостроф” від 8 грудня 2020 року йдеться про те, що на майно пана Барбула накладено арешт. За даними САП, до супроводу одного з контрактів на поставку продукції військового призначення, Павло Барбул залучив посередника – компанію-нерезидента. “За такі послуги, на підставі підписаних посадовими особами “Спецтехноекспорту” актів виконання робіт та платіжних доручень, з рахунку дочірнього підприємства на рахунок іноземного агента протягом 2015 року (тобто в той період, коли Барбул очолював підприємство) були перераховані держкошти в сумі 2,2 млн дол, які належать ДП “завод 410 ГА”. Проте зібрані слідством докази свідчать про те, що згаданий посередник ніяких послуг, пов’язаних з укладенням або подальшим виконанням зазначеного зовнішньоекономічного контракту, не надавав. В результаті цих протиправних дій посадових осіб “Спецтехноекспорту” і безпідставного перекладу агенту коштів за ненадані послуги, державі в особі ДП “Завод 410 ГА” було завдано матеріальних збитків на суму, еквівалентну 55,5 млн грн “, – йдеться у відповіді Офісу.

Блокування ЗМІ - Павло Барбул оголосив війну українським журналістам

Блокування ЗМІ - Павло Барбул оголосив війну українським журналістам

Якщо публікація дійсно містить неправдиві дані, то існують давно перевірені та цивілізовані методи виправлення таких недоліків, про які пан Барбул або не чув, або забув, або навмисно ними не користувався. У будь-якому випадку, вважаємо своїм обов’язком Павлу Барбулу про ці методи нагадати.

Зазвичай потерпілий звертається до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації. При цьому позивач повинен мати тверді докази того, що інформація, опублікована в ЗМІ, є неправдивою і має бути готовим захищати свої права у всіх судових інстанціях.

До такої тривалої війни Барбул виявився не готовий, вирішивши діяти нахрапом. Це пояснюється тим, що екс-чиновник просто не мав доказів вторгнення в своє особисте життя. Їх і не могло бути, тому що, як уже говорилося вище, дані про протиправну діяльність керівництва “Спецтехноекспорту” збиралися абсолютно відкрито, з офіційних джерел. І якщо ці дані зайвий раз підняти, то вже особистість самого борця за справедливість виступатиме в дуже непривабливому світлі.

Джерело

Continue Reading
Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

ПОЛІТИКА

Конфлікт між США і Туреччиною – Україна може опинитися між двох вогнів

Конфлікт між США і Туреччиною - Україна може опинитися між двох вогнів

Реджеп Ердоган та Джозеф Байден Фото: Getty images

Останнім часом у відносинах між господарем Білого дому і турецьким президентом Реджепом Ердоганом помітно наростає напруга. Сигналом до того, що Анкара явно не хоче грати в одній команді з Вашингтоном, стала різка заява Ердогана про неприпустимість публічного висловлювання президента США Білого Дому Джо Байдена, який назвав Володимира Путіна вбивцею. “Апостроф” розбирався в тому, які проблеми накопичилися в американо-турецьких відносинах і чи зачепить Україну протистояння її двох “стратегічних союзників”?

Чому Ердоган вважає, що Путін – не вбивця

Охолодження відносин між США і Туреччиною, що намітилося ще за часів Барака Обами і тривало під час президентства Дональда Трампа, з приходом Байдена навіть і не думає припинятися. Докір Ердогана на адресу Джо Байдена щодо його висловлювання про те, що Путін є вбивцею – явне свідчення цього. Показово і те, що Ердоган похвалив Путіна. “Неприпустимо робити подібні заяви на адресу президента Росії. Пан Путін дав дуже розумну і елегантну відповідь”, – заявив Ердоган. Мова, очевидно, йде про слова господаря Кремля – “Хто як обзивається, той так і називається”. Яку “елегантність” побачив в цій дитячій фразі Путіна президент Туреччини – незрозуміло.

Утім, не варто вважати, що Ердоган заступився за президента РФ через бажання йому допомогти. На думку експерта з питань міжнародної політики та Близького Сходу “Українського інституту майбутнього” Ілії Куси, недавня заява Ердогана на адресу Байдена зводиться до простої тези: США не варто інших вчити життю.

“Ердоган протиставляє себе США, як і протиставляє модель розвитку політичної влади сучасної Туреччини – “авторитарно-консервативно-реформістської” на противагу американській “ліберально-демократичній”, яку намагається відродити Байден в її глобалістському розумінні, як це було при Клінтоні і Обамі”, – сказав експерт в коментарі “Апострофу”.

Примітно, що більшість топових гравців на міжнародній арені вирішили ніяк не коментувати висловлювання Байдена. Єдиним критиком президента США став президент Туреччини. Чому? Справа в тому, що в Ердогана накопичилася велика кількість претензій до США з низки ключових напрямків.

Принциповим для Анкари є питання вірменського геноциду, який сягає корінням ще в часи Османської імперії, де з 1915 по 1923 рік було вбито 1,5 млн вірмен. Байден, будучи кандидатом в президенти США, обіцяв, що підтримає резолюцію, що визнає геноцид вірмен. Про це нещодавно йому пригадали в Сенаті, де коаліція з 38 сенаторів на чолі з Головою Комітету із зовнішніх зв’язків Сенату США Бобом Менендесом зажадали від Байдена виконати свою передвиборчу обіцянку. І судячи з усього, Білий дім все-таки поставить в цьому питанні крапку, яка боляче вдарить по Анкарі.

Ще одна гостра тема – дотримання прав людини. Нещодавно 170 членів Палати представників США звернулися до Білого дому із закликом звернути увагу на тривожну ситуацію в Туреччині. У листі, адресованому держсекретареві Ентоні Блінкеном членами Конгресу, заявляється, що Туреччина як член НАТО вже тривалий час є важливим союзником США, але зараз через політику президента Ердогана відносини між країнами ускладнилися. Члени Конгресу пишуть, що Ердоган і його партія послабили судову систему, розставили “своїх” людей на ключові позиції в армії та розвідці, а також несправедливо відправили за ґрати низку політичних опонентів, журналістів і членів меншин.

Від Ердогана пролунала відповідь: Туреччина вийшла з Стамбульської конвенції із захисту прав жінок, посилаючись на те, що цей документ використовується для прирівнювання гомосексуалізму до норми. Примітно, що Конвенцію ухвалили в 2011 році, і вона стала першою європейською угодою, спрямованою на боротьбу з насильством над жінками та домашнім насильством, в той час як Туреччина стала першою країною, яка ратифікувала цей документ. До речі, в той час Ердоган вже був прем’єр-міністром, а тодішнього президента Абдуллаха Гюля вважали його ставлеником.

За словами директора Центру міжнародних досліджень Володимира Дубовика, в США уважно спостерігають за станом прав людини в Туреччині – для Вашингтона це питання є одним з ключових.

“Те, що відбувається з правами людини в Туреччині – це особлива історія. Чиниться тиск на вільну пресу, журналістів переслідують і заарештовують, ігнорується курдське питання. Крім того, мають місце гоніння на академічні кадри, яким теж не дають писати і говорити на лекціях те, що вони хочуть. Все це викликає обурення в США”, – говорить в коментарі “Апострофу” Дубовик.

“Примітний випадок, коли охорона Ердогана розганяла силою протестуючих у Вашингтоні під час візиту турецького президента в США – тоді це всіх абсолютно обурило, оскільки це була безпрецедентна поведінка турецької охорони президента. Цей момент дуже важливий. Крім зовнішньополітичних амбіцій Туреччини в регіоні, або зв’язків з Росією, для багатьох американців ліберального спрямування найважливіше питання – те що Ердоган в Туреччині згортає права і свободи громадян”, – розповів експерт.

Не варто забувати і про військово-економічне протистояння: Вашингтон вкрай негативно сприйняв закупівлю Туреччиною в червні 2019 року російського зенітно-ракетного комплексу С-400 “Тріумф”. Ще за Трампа, в грудні 2020 року, Вашингтон наклав санкції на ключове оборонне агентство Туреччини. Вашингтон заявляє, що С-400 становить загрозу для його винищувачів F-35 і для більш широких систем оборони НАТО. Ердоган же назвав це атакою на суверенні права Анкари.

24 березня Державний секретар США Ентоні Блінкен вперше після вступу на посаду провів переговори з міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу, під час яких прямим текстом зажадав від Анкари “не тримати” у себе російські зенітно-ракетні системи С-400. Втім, не схоже, щоб у Ердогана готові були йти на вимоги Вашингтона.

Тим більше, що у нього є зустрічні претензії до зовнішньої політики США, які активно підтримують курдів в Сирії, вимагаючи їх включення в процес мирного врегулювання. Турки, які блокують будь-якого роду спроби курдів отримати політичну суб’єктність (в тому числі – і на території Туреччини), явно виступають проти спроб Вашингтона протягнути цей сценарій.

Виходячи з цього, недивно, що США проводять навчання в східному Середземномор’ї вже не з Туреччиною, а з іншим членом НАТО – Грецією, у якою з Анкарою своя багаторічна історія протистоянь, в тому числі – через Кіпр. І тут Туреччина теж вставила своїх п’ять копійок: днями радник президента Туреччини Ердогана Месут Хакки Касіно заявив в одному з телешоу, що Греція нібито планує вторгнення до Туреччини за підтримки США і Франції.

“Вони розширюють портові споруди в Александруполісі і розширюють дороги. Чому вони працюють на трасах? Американський моторизований полк розгортає там танки. Греки кажуть: “Ми переможемо вас. За нами Америка і Франція”, – стверджує Касіно.

Чим породжена взаємна недовіра Вашингтона і Анкари

Директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик зазначає, що у Туреччині накопичилася давня образа на США, оскільки, на думку Ердогана, американці не встають на бік турків в головних і принципових питаннях.

“Велику роль тут зіграла спроба перевороту 2013 року, в якій багато в Туреччині звинувачують США: нібито за цим стояло ЦРУ. Крім того, США не видають Фетхуллаха Ґюлена – людини, яку в Туреччині вважають причетною до спроби того ж перевороту, але США не знайшли доказів провини турецького опозиціонера. У цілому, в американо-турецьких відносинах є цілий комплекс проблем, через які турки вважають американців нелояльними, і несправжніми союзниками. У відповідь і США, і НАТО досить скептично дивляться на роль Туреччини як союзника”, – повідомляє Володимир Дубовик.

Крім того, експерт зазначив, що недовіру між країнами підсилюють регулярні домовленості Анкари з Росією і Іраном, амбіції Туреччини в Сирії. Спроба США в каденцію Трампа ввести санкції проти Туреччини за дії в Сирії закономірно не додала теплоти двостороннім відносинам.

“Є багато тривожних сигналів, які змушують американців сумніватися в тому, наскільки Туреччина лояльний союзник і наскільки це уразлива ланка в рамках НАТО. Присутня двостороння невпевненість в один одному, яка помножена ще й на суб’єктивний фактор: відносини Обами з Ердоганом були жахливими, а з Трампом теж все було нерівно, хоча два правителя з диктаторськими замашками трохи краще один одного розуміли. Відносини з Байденом у Ердогана теж навряд чи будуть дружніми”, – вважає Володимир Дубовик.

За словами експерта Ілії Куси, Туреччина хоче визнання від США своїх прав на регіональне лідерство – в тому числі, в Сирії, яку американці поки що не сприймають як турецьку.

“Виникає питання, визнавати чи не визнавати Туреччину претендентом на роль регіональної та навіть світової держави, якою її хоче бачити Ердоган, про що він заявив 24 березня 2021 року на з’їзді правлячої партії? І тут США потрібно буде відповісти: вони визнають за Туреччиною це право чи ні? Якщо ні, то це буде перманентна конфронтація і конкуренція. Якщо так, то в такому випадку повинен початися якийсь діалог з принципових тем, пов’язаних із зонами впливу та інтересів”, – вважає експерт.

Україна – між двох вогнів

Розуміючи ризики, Адміністрація Байдена поки що не чинить різких рухів, придивляючись до Ердогана. Йде пошук точок дотику, щоб американо-турецькі відношення не продовжували деградувати. Однак в разі якщо відносини між США і Туреччиною зовсім погіршаться, для Вашингтона співпраця третіх країн з Анкарою стане принциповим питанням. Втім, швидше за все, вважає Ілія Куса, це може стосуватися локальних, галузевих напрямків.

“Тут все ж мова не про Китай або Росію. У Байдена може зберігатися антагонізм до Туреччини, але я не думаю, що США настільки жорстко ставитиме питання вибору. Швидше за все, це може статися в певних галузях, в основному це може стосуватися оборонної сфери і відповідних технологій. Ось тут – так, можуть виникнути певні обмеження з боку США на співпрацю з Туреччиною в питаннях ВПК. Але це навряд чи торкнеться питань політичного та торговельно-економічного співробітництва, тим більше, у нас ні з Туреччиною, ні з США немає загальних великих інфраструктурних проектів, інвестиційної політики або виробництва високотехнологічної продукції, тому і боятися тут нам нічого”, – підсумував експерт.

Джерело

Continue Reading

ПОЛІТИКА

Блокування ЗМІ – Павло Барбул спробував обдурити суд

Блокування ЗМІ - Павло Барбул спробував обдурити суд

Фото: Апостроф / Колаж

Колишній директор держпідприємства “Спецтехноекспорт” Павло Барбул в судовому порядку домігся обмеження доступу користувачів до 12 українських сайтів, включаючи “Апостроф”. Основною претензією пана Барбула стало те, що згадані видання поширювали про нього конфіденційну інформацію, щодо кримінального провадження, порушеного за підозрою в розтраті державних коштів при реалізації зовнішньоторговельного контракту. Однак інформація про цю справу з самого початку була абсолютно публічною, а пан Барбул, стверджуючи, що дані відомості є конфіденційними, ввів в оману правоохоронні органи і суд.

Історія з блокуванням 12 українських сайтів, серед яких опинилися “Апостроф”, “Главком”, “Голос. Ua”, “Антикор”, From-ua почалася минулого тижня. Ці видання в різний час розмістили публікації, які стосуються зловживань, можливо, допущених Павлом Барбулом під час його роботи керівником держпідприємства “Спецтехноекспорт” у 2014-2018 роках. Це підприємство займається експортом і імпортом товарів та послуг військового та подвійного призначення.

Суть ймовірних зловживань полягає в тому, що в 2015 році, будучи директором “Спецтехноекспорту”, пан Барбул залучив до супроводу одного з контрактів на поставку продукції військового призначення посередника – компанію-нерезидента. За такі послуги, на підставі підписаних посадовими особами “Спецтехноекспорту” актів виконання робіт і платіжних доручень, з рахунку дочірнього підприємства на рахунок іноземного агента, протягом 2015 року було переведено $2,2 млн, що за тодішнім курсом становило близько 55,5 млн грн. Гроші належали державному підприємству ДП “Завод 410 ГА”. Однак посередник ніяких робіт не виконав.

За даним фактом Національне антикорупційне бюро, під процесуальним керівництвом САП розпочало кримінальне провадження, відносно посадових осіб “Спецтехноекспорту”, включаючи пана Барбула. На думку слідства, дії чиновників завдали державі збитків в розмірі 55,5 млн грн. Ці факти були відображені у відповіді на офіційний запит, який “Апостроф” отримав 8 грудня 2020 року з Офісу Генпрокурора.

Блокування ЗМІ - Павло Барбул спробував обдурити суд

Блокування ЗМІ - Павло Барбул спробував обдурити суд

Незважаючи на абсолютно офіційний та відкритий характер листування між редакцією “Апострофа” та Офісом генпрокурора, Павло Барбул вирішив, що отримана таким чином інформація є конфіденційною і ініціював кримінальне провадження за ч.2 ст. 182 ( “порушення недоторканності приватного життя”). В забезпечення цього кримінального провадження, пан Барбул подав відповідну заяву до Печерського райсуду міста Києва.

18 лютого суддя Печерського районного суду Тетяна Ільєва винесла ухвалу на користь Павла Барбула, наклавши арешт на майнові права інтелектуальної власності доменних імен 12 видань, в тому числі “Апострофа”. Суд постановив закрити до них доступ усім інтернет-провайдерам і мобільним операторам на території України. Незважаючи на те, що 10 березня слідчий закрив кримінальне провадження за ч.2 ст. 182, справедливо вирішивши, що збір журналістами інформації з офіційних джерел щодо скоєного державним чиновником правопорушення не може вважатися втручанням в його особисте життя, блокування сайтів досі не зняте.

Тим часом, інформація про можливі зловживання пана Барбула на посаді директора “Спецтехноекспорту” з самого початку була абсолютно відкритою. Ця історія почалася ще позаминулої весни – 4 березня 2019 року тодішній керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький повідомив про підозру чотирьом колишнім та діючим на той момент керівникам держпідприємства “Спецтехноекспорт”. Серед них був тодішній директор “Спецтехноекспорту” Владислав Бельбас, вже колишній директор Павло Барбул, колишній заступник директора підприємства Володимир Муцинов, екс-заступник директора департаменту контракту “Спецтехноекспорту” Денис Панасенко, а також колишній начальник одного з відділів Тимофій Романюк. Зазначимо, що Владислав Бельбас в 2018 році змінив Павла Барбула на посаді директора підприємства.

Підозри САП якраз і стосувалися можливої розтрати 55,5 млн грн. За версією слідства, чиновники, на чолі з Павлом Барбулом, залучили для агентського супроводу контракту з Міноборони Індії компанію з Об’єднаних Арабських Еміратів GlobalMarketing. Контракт вартістю близько $ 400 млн передбачав ремонт та модернізацію 105 літаків Ан-32 для індійських ВПС. За умовами контракту, частину літаків передбачалося відремонтувати в Україні, а частину – в Індії, але за участю українських фахівців і з застосуванням українських комплектуючих. Постачальником цих комплектуючих мав стати ДП “Завод 410 ГА”, на якому проводився ремонт машин.

За агентський супровід контракту українська сторона перерахувала посереднику ті самі $ 2,2 млн, що й було відображено у відповідних актах виконаних робіт, підписаних і Павлом Барбулом, як директором підприємства, і Владиславом Бельбасом (на момент описуваних подій, Бельбас був заступником директора “Спецтехноекспорту”).

Судові засідання щодо обрання всім фігурантам запобіжного заходу відбулися 6 березня 2019 року в Солом’янському суді міста Києва. На одному з цих засідань, щодо Владислава Бельбаса, був присутній і автор цих рядків, який тоді співпрацював з іншим виданням. Звіт про це засідання був опублікований на наступний день і не викликав заперечень у жодного з учасників. Клопотання відносно Павла Барбула розглядалося паралельно, однак оскільки всі фігуранти підозрювалися в причетності до однієї і тієї ж корупційної схеми, розповідь одного з них, в даному випадку пана Бельбаса, актуальна і для всіх інших дійових осіб.

Цікаво, що на самому початку судового засідання про обрання запобіжного заходу, адвокат Владислава Бельбаса, Сергій Шапов передав прохання свого клієнта провести засідання в закритому режимі. Він пояснив, що пан Бельбас побоюється, що інформація про індійському контракті, якщо вона стане надбанням громадськості, може нашкодити військово-технічному співробітництву між Україною та Індією. Однак слідчий суддя Ірина Антіпова відхилила це клопотання, дозволивши журналістам залишитися в залі і записувати те, що відбувається.

Отже, інформація, яку Павло Барбул вважає конфіденційною, має абсолютно відкритий та публічний характер. Стверджуючи зворотнє, пан Барбул сам поширює недостовірну інформацію і навмисно вводить в оману правоохоронні органи і суд. Переслідуючи ЗМІ, Павло Барбул сам вчиняє дії, які можна кваліфікувати, як серйозне правопорушення – перешкоджання законній діяльності журналістів і представники видань, що постраждали, твердо мають намір це довести.

Джерело

Continue Reading

ПОЛІТИКА

Локдаун в Україні буде чи ні – Слуга народу зробила жорстку заяву

Локдаун в Україні буде чи ні - Слуга народу зробила жорстку заяву

Євгенія Кравчук Фото: Апостроф

У вівторок, 30 березня, Верховна Рада проведе одразу три позачергових засідання поспіль. Вони будуть стосуватися подій під Офісом президента 20 березня, загострення на Донбасі та низки економічних питань. Чого слід очікувати українцям та чи введуть в країні повний локдаун – в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповіла заступниця голови фракції “Слуга народу” ЄВГЕНІЯ КРАВЧУК.

– 30 березня відбудеться позачергове засідання Верховної Ради. Які найголовніші питання будуть порушені? Чи ви вже обговорювали це на своїй фракції?

– Імовірно, буде три позачергових засідання поспіль. Буде довгий парламентський день. Почнемо ми з розгляду постанови щодо загострення на Донбасі і звернемося до міжнародної спільноти, щоб вона продовжила тиск на Російську Федерацію, яка власне і порушує режим припинення вогню та влаштовує ці провокації, які, на жаль, коштують нам життів українських військових.

Два інших засідання, як і планувалося, будуть з низки питань. Зокрема, крім постанови, де Верховна Рада, очевидно, засудить дії, які відбулися 20 березня під Офісом президента, ми ще призначимо вибори в Харкові на 31 жовтня цього року. Також на цю дату плануються довибори у Раду на двох округах – на Черкащині, де був народним депутатом Вадим Скічко, який зараз голова Черкаської ОДА, та в Херсоні, де народний депутат Ігор Колихаєв виграв вибори мера.

І буде велике позачергове засідання, яке ініціював президент. І там буде дуже багато економічних питань. Зокрема, законопроект, який стосується виплати восьми тисяч для ФОПів, а також працівників підприємств червоної зони, які вимушено не працюють через посилені карантинні заходи.

– Тобто перше – війна, друге – Стерненко, довибори та вибори у Харкові, а третє – це економіка. Чи буде порушено питання вакцинації, що зараз теж дуже важливо в Україні? Чи будуть депутати вимагати звіту від міністра охорони здоров’я?

– В планах присутності міністра охорони здоров’я немає. Але в рамках парламентського контролю профільного комітету це можна зробити на засіданнях комітету. Бо ці години запитань до уряду відбуваються саме під час звичайних пленарних засідань, а зараз ми працюємо в режимі позачергових сесій.

Але ми, звичайно, слідкуємо за перебігом подій. Вже минулого тижня Україна отримала Sinovac. Найближчими тижнями ми очікуємо додаткових поставок для того, щоб розгорнути масову вакцинацію.

– Можливо, так здається, але трохи змістилися акценти з того, через що було скликане позачергове засідання. Раніше його було скликано саме через те, що відбувалося під Офісом президента. Але суспільство стало справедливо запитувати: чому лише через розмальовані двері, чому не через війну, не через зґвалтування в Кагарлику, не через ситуацію з коронавірусом, чому саме через цю акцію. Нам здалося, що трохи змістилися акценти, та питання розмальованого Офісу президента стає на другий план.

– Знаєте, просто досить багато часу минуло. Я розумію, якщо б це засідання відбулося на наступний день чи на тижні після ситуації під Офісом президента, то це питання стояло б більш гостро. Але зараз ми бачимо, що і підозри є.

Але я особисто переконана, що все одно треба дати політичну оцінку. Зараз ми що бачимо? Ті представники партій, які закликали прийти під Офіс президента, розповідають, що це дурниці і не треба. Але я вважаю, що дурницею було запрошувати туди людей. Ми бачимо, на яке безчинство це перетворилося, і насправді дурницею було запускати петарди і феєрверки, коли на акції є учасники АТО, а потім говорити, що це якимось чином могло вплинути на їхнє психологічне здоров’я.

Дурницею було розмальовувати двері, а не говорити потім, що це не я, був хтось схожий на Дзідзьо, і тут пікселі замість мого обличчя. Ми зрештою закриємо цей гештальт та обговоримо ситуацію.

Але зрозуміло, що, оскільки Верховна Рада не працює в режимі постійних пленарних засідань, то нам потрібно використати цей час для того, щоб ухвалити і проголосувати інші речі. Звичайно, загострення на Донбасі вимагає реагування Верховної Ради також. В першу чергу ми це розглянемо.

– Після того, як Верховна Рада дасть політичну оцінку тим подіям під Офісом президента, чи може це означати те, що в подальшому акції або мирні протести чи навіть виходи незгодних людей на вулиці стануть неможливими?

– Ви знаєте, якби президент Зеленський вважав, що мирний протест – це щось непотрібне, а він так не вважає, як ви розумієте, то він не відкривав би Офіс президента та площу перед будівлею. Я вам просто нагадаю, бо вже всі забули, що два роки тому, коли президентом був Петро Порошенко, то ця площа перед тоді ще Адміністрацією президента була зачинена на ворота. Ніхто туди не міг потрапити.

Ми поважаємо мирний протест. Власне, в цій постанові по Майдану депутати від “Слуги народу”, як співавтори, підкреслили, що право на мирний протест – це одне з основоположних демократичних прав, яке захищене Конституцією. Але коли мирний протест перетворюється на обмальовування тризубу та підпал фактично інституції… Бо президент, Верховна Рада, Кабмін – це гілки влади, прописані в Конституції. Ми маємо якусь повагу до них забезпечувати.

– У нас зараз області поділені на червоні карантинні зони. Чи буде мова про ймовірний повний локдаун в країні, чи буде продовжуватися зонування? Кажуть, що карантин буде подовжено до 9 травня. Чи є у вас якась інформація?

– Верховна Рада не впроваджує карантин. Верховна Рада може проголосувати за те, щоб підприємців підтримали під час цього карантину. Але рішення (по карантину) ухвалюються на рівні комісій з питань надзвичайних ситуацій на рівні областей. Зараз ми бачимо, що майже половина областей червона.

Я чесно скажу, що я є прихильником більш жорсткого локдауну. Але вирішувати має уряд і, можливо, РНБО. Вони мають базуватися на цілком конкретних математичних розрахунках: як буде розвиватися ситуація, чи прискорюється розповсюдження вірусу.

Ми прекрасно розуміємо, що зараз всі країни закриваються. От Ангела Меркель звернулася до німців із закликом поставитися з розумінням. Бо будуть дуже жорсткі заходи. А Німеччина зробила вакцинацій набагато більше, ніж Україна. Але цього на цьому етапі недостатньо. Для того, щоб не колапсувала медична система, вводиться локдаун. Бо в якийсь момент просто не буде вистачати лікарів. Може не вистачити ліжок, бо кількість ліжко-місць не можна збільшувати безкінечно, бо є інші хвороби – інсульти, інфаркти, термінові операції.

Але ми не можемо всі місця в лікарні зробити під пацієнтів з коронавірусом. Тому щоб не колапсувала медична система, і потрібні ці додаткові заходи.

Водночас серед цих питань, які ми будемо розглядати, є збільшення відповідальності за порушення режиму самоізоляції. Бо це теж дуже важливо. Якщо людям кажуть сидіти вдома на ізоляції, а вони йдуть на базар, то ми ніколи не поборемо пандемію.

– У Туреччині людей контролюють за QR-кодом. Як в Україні це може бути впроваджено?

– Ви знаєте, я декілька тижнів тому була в Туреччині та користувалася цим кодом. Дійсно, щоб зайти до будь-якого великого приміщення, треба мати цей код. Вони фіксують, влада фактично слідкує за тим, де перебувають люди – це такий собі великий брат у дії.

У нас є аналог і доволі непоганий. Це аплікація, яка називається “Дій вдома”. Зараз всі люди, які прибувають, наприклад, з-за кордону, після 22 березня – незалежно, приїхали вони з зеленої зони чи ні – якщо вони не мають на руках негативного ПЛР-тесту, то повинні зареєструватися в цьому додатку та перебувати на самоізоляції або здати тест і показати, що він негативний. Це неможливо обманути, бо ти не можеш піти купити довідку про негативний ПЛР-тест. Це буде перевірено в цій лабораторії, а бази будуть об’єднані. Тому певні можливості і додатки також є.

Найбільше, що може зараз врятувати нас, це самосвідомість громадян. Я часто їжджу в громадському транспорті, користуюся метро практично кожен день. Я спостерігаю, що практично всі носять маски правильно, закриваючи ніс і рот, а не якось на бороді, під носом тощо. Тому, мабуть, уже немає людей, які не вірять в те, що коронавірус – це реальна небезпека.

Джерело

Continue Reading