Зв'язок з нами

УКРАЇНА

Масштабні обшуки у Миколаєві: чим завинили міські чиновники

Масштабні обшуки у Миколаєві: чим завинили міські чиновники

Масштабні обшуки у Миколаєві: чим завинили міські чиновники

У Миколаєві правоохоронці проводять масові обшуки в Департаменті житлово-комунального господарства місцевої міської ради, а також за місцем проживання чиновників. Керівників відомств підозрюють у привласненні грошей державного і місцевого бюджетів.

Про це повідомляє поліція Миколаївській області.

За даними слідства, чиновники департаменту протягом 2016-2020 років перебували в змові з посадовими особами комунальних підприємств Миколаєва та юридичних фірм, разом заволоділи бюджетними грошима.

Підозрювані організували схему, за якою дублювали вже виконані роботи та завищували їх обсяги. В результаті інтересам місцевої громади і державному бюджету завдали збитків на понад 2 млн гривень.

«Сьогодні, 19 лютого, правоохоронці проводять 11 санкціонованих обшуків у Департаменті ЖКГ, підприємствах і за місцями проживання керівників Департаменту з метою вилучення документів та інших речей, які мають значення доказів у справі», – йдеться в повідомленні.

Раніше співробітники Нацполіціі прийшли з обшуком додому до колишнього власника «Укрбуду» Максиму Мікітасов.

Національне антикорупційне бюро України провело обшуки в центральному офісі держпідприємства «НАЕК« Енергоатом ». Дії проводяться в справі про продаж електроенергії.

У приміщеннях АТ «Харківобленерго» поліцейські провели обшуки в рамках кримінального провадження щодо розкрадання коштів.

Джерело

Continue Reading
Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

УКРАЇНА

Зеленський назвав суди великою проблемою українців

Зеленський назвав суди великою проблемою українців

Фото: president.gov.ua Нарада у Зеленського

Судова система в Україні, на думку глави держави, на сьогодні є однією з найбільших проблем громадян.

  Президент Володимир Зеленський вважає, що українська судова система потребує реформи, а довіра суспільства до судової гілки влади має підвищитися. Про це він сказав на нараді в Офісі президента в четвер, 18 лютого, повідомляє прес-служба ОП.   Відзначається, що зустріч була присвячена презентації Стратегії розвитку органів правосуддя і конституційного судочинства на 2021 – 2023 роки.   “Судова система в Україні на сьогодні є однією з найбільших проблем. Перш за все – для звичайних українців, які не мають надії на справедливість у судах і не відчувають захисту судової системи. Але є і проблеми іншого характеру – як залучення інвестицій, імідж України. На судовій реформі акцентують всі міжнародні партнери України, і нам потрібно її зробити”, – сказав Зеленський.   Учасники зустрічі домовилися, що найближчим часом збереться комісія з питань правової реформи при Президентові України.   Також вони обговорили законопроект про Вищу раду правосуддя і питання відбору Вищої кваліфікаційної комісії суддів, запуск Суду інтелектуальної власності, який повинен стати майданчиком для запровадження повноцінного електронного судочинства на базі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.   Крім того, на нараді детально обговорили запровадження інституту суду присяжних.   “Цією законодавчою ініціативою ми, перш за все, дбаємо про справедливість через залучення людей до правосуддя. Такий суд присяжних підвищує довіру суспільства в цілому до судової гілки влади. Реформування судової гілки влади без суду присяжних неможливо”, – підкреслив Зеленський.   У нараді взяли участь віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина, міністр юстиції Денис Малюська, заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Андрій Костін і народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності, голова Комісії з питань правової реформи Сергій Іонушас.   Головна мета Стратегії – встановлення основних напрямків політики і пріоритетів подальшого вдосконалення законодавства України про судоустрій, статус суддів і судочинство у взаємозв’язку і взаємодії з іншими інститутами правосуддя.   Нагадаємо, в лютому Зеленський вніс у Раду три законопроекти щодо судової реформи.   Перед цим посли G7 на зустрічі із Зеленським обговорювали реформи судової системи і СБУ.        

Джерело

Continue Reading

УКРАЇНА

Суд поставив крапку у першій спробі повернути проспект Жукова у Харкові

Суд поставив крапку у першій спробі повернути проспект Жукова у Харкові

Суд поставив крапку у першій спробі повернути проспект Жукова у Харкові

Верховний Суд своєю постановою поставив крапку у справі про першу спробу Харківської міської ради повернути проспекту Петра Григоренка попередню назву – проспект маршала Жукова.

Про це повідомили у пресслужбі Українського інституту національної пам’яті.

В УІНП нагадали, що Верховний Суд 11 лютого залишив без задоволення касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2019 року у справі про перейменування проспекту Григоренка на честь радянського маршала Жукова.

«Таким чином поставлена крапка у першій спробі Харківської міськради повернути проспекту Петра Григоренка попередню назву – проспект маршала Жукова. Постанова набрала законної сили з дати її ухвалення та не підлягає оскарженню», – констатували в УІНП.

Як зазначили в установі, судовий процес тривав з червня-липня 2019 року. У травні 2019 року тодішній міський голова Харкова Геннадій Кернес закликав підтримати петицію «Поверніть харків’янам історію», у якій ішлося про повернення проспекту Петра Григоренка попередньої назви. Петиція зібрала 5587 голосів, подолавши прохідний бар’єр, тож 19 червня 2019 року її розглянули на сесії Харківської міської ради. До прийняття депутатами рішення частина громади міста зібрала та передала в мерію у письмовому вигляді понад 5000 підписів харків’ян, які виступали за збереження чинної назви. Проте Харківська міська рада ухвалила рішення повернути назву маршала Жукова.

У відповідь на це члени територіальної громади Харкова Дмитро Булах та Ігор Черняк, народний депутат Андрій Білецький, харківська територіальна організація партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», партія «Демократична сокира» та харківська обласна організація «ВО Свобода» подали позови до Харківського окружного адміністративного суду, які були об’єднані в одне провадження. Український інститут національної пам’яті брав участь у судовому процесі як третя сторона.

Рішенням від 5 вересня 2019 року Харківський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Харківської міської ради. Міська влада подала апеляцію. Другий апеляційний адміністративний суд 8 листопада 2019 року виніс постанову, якою скасував рішення Харківського окружного адмінсуду, але при цьому визнав протиправним рішення Харківської міської ради про повернення проспекту назви Жукова. Харківська міська рада подала касаційну скаргу до Верховного Суду, яку останній залишив без задоволення.

«Харківська міська рада прийняла рішення про перейменування проспекту П. Григоренка на проспект маршала Жукова у м. Харкові безпосередньо на підставі електронної петиції, без проведення громадського обговорення цього питання та оприлюднення проєкту спірного рішення. З урахуванням встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що порушення процедури оприлюднення проєкту рішення ради і порядку його прийняття є суттєвими і могли вплинути на його правильність, що є достатньою підставою для визнання такого рішення протиправним», – зазначається у постанові Верховного Суду.

Водночас в УІНП додали, що поки тривав вище зазначений судовий процес, Харківська міська рада реалізувала другу спробу повернути проспекту Петра Григоренка назву на честь радянського маршала. Її рішення від 26 лютого 2020 року також було оскаржене.

15 лютого Другий апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення суду першої інстанції від 18 червня 2020 року, яким повернення назви маршала Жукова визнається протиправним.

Як відомо, харківський проспект імені Георгія Жукова був перейменований у 2016 році на честь генерала і дисидента Павла Григоренка в межах декомунізації.

Раніше в Академії наук вищої школи України виступили проти намірів влади Харкова назвати на честь померлого мера міста Геннадія Кернеса станцію метро «Наукова» чи проспект Науковий.

Читайте також:

Окружний адміністративний суд Києва анулював рішення міської влади про перейменування Московського проспекту на честь Степана Бандери. Рішення датовано 28 січня нинішнього року.

Київська влада готує апеляційну скаргу стосовно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва про скасування перейменування трьох вулиць, провулку та проспекту в столиці.

Джерело

Continue Reading

УКРАЇНА

Ситуація знову критична. Коронавірус в Україні

Ситуація знову критична. Коронавірус в Україні

Вакцинація не почалася, коронавірус знову вирує

У Чернівецькій області нові рекорди з госпіталізації коронавірусних хворих, в Івано-Франківській – розгорнутий перший у країні мобільний госпіталь.

  В Україні новий сплеск захворювань на коронавірус. За добу 17 лютого в Україні діагностували 6 237 нових випадків коронавірусної хвороби, госпіталізували 2 222 хворих, померли 163 пацієнти, одужали 5 225 осіб.   Критична ситуація склалася в Чернівецькій та Івано-Франківській областях.   Медики прогнозують нову хвилю коронавірусу у країні, а вакцинація все ніяк не почнеться.   Корреспондент.net розбирався в коронавірусній ситуації в країні.  

Лідери антирейтингу

  Щодня в Чернівецькій області госпіталізують по 100 осіб, хворих на COVID-19 – така ситуація в області склалася вперше за рік, поки триває епідемія.   “У нас в області склалася дуже загрозлива ситуація. Ви бачите, що щодня кількість осіб – людей, яким діагностують коронавірусну хворобу – у нас вже чотири сотні. Такого ще не було за весь рік протидії коронавірусу в нашій області, щоб щодня більше 100 людей змушені були бути госпіталізовані”, – заявив голова Чернівецької ОДА Сергій Осачук.   За словами Осачука, такого навантаження на медсистему ще ніколи не було. Якщо раніше в області було зайнято більше 50% від 900 ліжок, призначених для хворих на коронавірус, то тепер зайнято 50% від 1700 ліжок, призначених для хворих на COVID-19.  

  Міські лікарні Чернівців вже переповнені, тепер хворих планують приймати в центральних районних лікарнях.   Не краща ситуація і в сусідній Івано-Франківській області. Регіон – лідер за добовим приростом хворих на коронавірус. Завантаженість ліжок у деяких лікарнях області досягає 100%. Щодня туди доставляють 80-120 пацієнтів. Зокрема, Яремчанська, Солотвинська і Косівська лікарні працюють “на межі власних можливостей”.  

  В Івано-Франківській області навіть вперше у всій країні вирішили розгорнути мобільний госпіталь для хворих на COVID-19.   Також в області вирішили заборонити масові, розважальні, релігійні заходи, роботу закладів громадського харчування.  

Згадали про Буковель

  Нарешті обмеження вирішили поширити і на гірськолижний курорт Буковель. З 22 по 28 лютого на території курорту закриють заклади громадського харчування.   За дотриманням карантинного режиму в Буковелі обіцяють стежити додаткові групи фахівців, які щодня перевірятимуть заклади громадського харчування на території гірськолижного курорту.   У Держпродспоживслужбі додали – якщо люди проживають у готелі і сніданок входить у вартість проживання, це не буде вважатися порушенням. Обід і вечеря повинні доставляти в готельний номер або продавати на винос.  

Новий карантин

  Згідно з постановою Кабміну, в Україні знову вводяться кольорові карантинні зони, причому з 24 лютого вся Україна опиниться в жовтій зоні. При цьому в Івано-Франківській області діятимуть обмеження червоного рівня.   Обмеження в жовтій зоні встановлені наступні:   – в громадських будівлях і спорудах заборонено перебувати без одягнутих захисних масок;   – на вулиці заборонено перебувати без документів, що засвідчують особу;   – заборонено самостійно залишати місця ізоляції або обсервації;   – іноземцям або особам без громадянства заборонено перетинати кордон без страхового поліса;   – культурні, спортивні, розважальні, соціальні, релігійні та інші заходи, в тому числі з розміщенням стоячи, можна проводити за умови заповнення приміщення не більше, ніж на 50% або наявності чотирьох квадратних метрів площі на кожну людину на відкритому повітрі;   – глядачі на професійні спортивні матчі допускаються тільки в такій кількості, щоб приміщення або трибуни стадіону були заповнені не більше, ніж на 50% (глядачів дозволили допускати на спортивні матчі з 18 лютого).   – в кінотеатрах та інших закладах культури розміщення повинно бути в шаховому порядку з заповненістю залу не більше, ніж на 50%;   – число пасажирів у транспорті обмежується числом місць для сидіння;   – дискотеки, святкові заходи в ресторанах і кафе та робота нічних клубів заборонені;   – закладам громадського харчування заборонено працювати з 24:00 до 7:00;   – в ресторанах і кафе дозволено розміщати не більше, ніж по чотири людини за одним столом, відстань між столами повинна бути не менше, ніж два метри;   – установи освіти заборонено відвідувати, якщо більше 50% персоналу або учнів перебувають на самоізоляції;   – заборонені масові заходи з глядачами в школах та університетах;   – заборонені планові госпіталізації, крім надання допомоги вагітним, онкохворим, паліативної допомоги в стаціонарних умовах і закладах національного рівня і проведення інших невідкладних і термінових госпіталізацій;   – у спортивних і фітнес-клубах число відвідувачів обмежене з розрахунку, що на кожну людину має припадати 10 квадратних метрів;   У червоній зоні:   – заклади громадського харчування зможуть працювати тільки на винос або в режимі адресної доставки;   – робота ТРЦ, кінотеатрів, театрів та інших розважальних закладів буде заборонена;   – відвідування освітніх установ, крім дитячих садів і 1-4 класів шкіл буде заборонено;   – непродовольчі ринки, магазини, спортзали, басейни, фітнес-центри будуть закриті;   – спортивні матчі можна буде проводити тільки без глядачів.  

 

А що з вакцинами?

  МОЗ обіцяло почати вакцинацію в Україні 15 лютого, але цього не сталося.   Тепер в уряді скаржаться на бюрократичну тяганину виробників вакцин.   “У нас укладено досить контрактів з виробниками, щоб всі бажаючі могли вакцинуватися, і сплачені відповідні кошти. На жаль, сьогодні спостерігається дефіцит вакцин, і країни Європейського Союзу його також відчули”, – заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.   Він додав, що влада зі свого боку зробила всі необхідні кроки для забезпечення українців ефективною вакциною. Але “проблема у всіх однакова – це зміщення термінів поставок вакцин”.  

  Міністр охорони здоров’я Максим Степанов говорить, що 500 тисяч доз вакцини від коронавірусу AstraZeneca до кінця тижня буде вже в Україні.   “До кінця тижня вони (вакцини) повинні бути вже в Україні. Там питання логістики, відвантаження вже безпосередньо з Індії, фрахт літака та інші”, – заявив Степанов.   Міністр каже, що саме через бюрократичні процедури в ініціативі COVAX, згідно з якою Україна повинна отримати 117 тисяч доз вакцини Pfizer, перші щеплення не було зроблено 15 лютого. Степанов очікує, що вакцина Pfizer буде в Україні до кінця лютого.  

Що буде далі

  Лікар-інфекціоніст Віктор Петров вважає, що на Україну чекає ще не одна хвиля епідемії коронавірусу. Новий сплеск розпочнеться вже навесні і вдарить, у першу чергу, по молоді.     «Швидше за все, в березні, до початку весни, у нас знову буде зростання числа інфікованих. Це буде пов’язано з тією хвилею, яка більше захопить молодих людей. Від мутацій залежатиме, наскільки важко хворітимуть люди. Ті країни, які щеплюються, мають величезну перевагу, оскільки вони захищають свої групи ризику», – зазначив медик.   Він пояснив, що нова хвиля вдарить по молоді, тому що «більш активними людьми як у професійному плані, так і в плані комунікацій, контактів є молодь».   «Ми будемо бачити, як світ потихеньку повертається до звичного життя. Але Україна відстає в вакцинації, відстає в засобах профілактики коронавірусної інфекції, у нас, швидше за все, буде кілька хвиль. Це пов’язано з колективним імунітетом, який буде формуватися поступово. Тобто, у нас буде кілька хвиль захворюваності, і в кінці 2021 – на початку 2022 року, швидше за все, зможемо говорити про закінчення активної фази коронавірусної кризи. Але за однієї умови – якщо не виникне такої мутації, до якої ми не готові або яку не передбачимо», – додав інфекціоніст.    

Джерело

Continue Reading