Зв'язок з нами

СВІТ

Ми чекаємо пас від Альянсу: Кулеба про отримання ПДЧ в НАТО

Ми чекаємо пас від Альянсу: Кулеба про отримання ПДЧ в НАТО

Ми чекаємо пас від Альянсу: Кулеба про отримання ПДЧ в НАТО

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба (фото: УНІАН)

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав НАТО надати Україні План дій щодо членства (ПДЧ), оскільки 2021 рік є найкращим періодом для ухвалення таких рішень.

Про це Кулеба (досьє Дмитра Кулеби) сказав на брифінгу у Міністерстві закордонних справ.

За його словами, Україна вдячна партнерам з Альянсу за постійне підтвердження політики відкритих дверей на підставі рішення Бухарестського саміту 2008 року. Втім, Київ боїться, що така політика може перетворитися на “політику годівлі обіцянками”.

Для України дуже важливо, щоб політика відкритих дверей не перетворилася на політику годівлі обіцянки. І я переконаний, що це важливо не тільки для України, а й для євроатлантичного простору. Якщо у 2008 році було дано обіцянку, що Україна і Грузія стануть членами НАТО і наступним кроком має стати надання ПДЧ, то складно уявити кращий і більш важливий момент для прийняття таких рішень, ніж 2021 рік, – сказав він.

Кулеба наголосив, що рішення НАТО припадають пилом вже 13 років. Тому, коли Україні дорікають за повільне запровадження реформ, то потрібно говорити й про реалізацію обіцянок.

Ми відверто говоримо про це з нашими партнерами по НАТО. Я думаю, що вже прийшов час відверто говорити й з українським суспільством про це, щоб воно чітко розуміло, що в питаннях євроатлантичної інтеграції м’яч не завжди знаходиться на українській стороні. І ми чекаємо пас від Альянсу, – зазначив міністр.

Контекст. На саміті НАТО, який відбудеться у червні 2021 року в Брюсселі, планують обговорити “дорожню карту” для України щодо виконання кроків для вступу в НАТО.

До того ж міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає, що вступ України в НАТО потребує лише часу, але це не є фантазією.

Віцепрем’єр-міністр України з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна прагне, щоб члени НАТО виконали обіцянку щодо членства, яку дали у 2008 році під час Бухарестського саміту НАТО. Крім того, на червневому саміті був прокладений шлях до отримання ПДЧ для вступу в Альянс.

Читайте також

Ми чекаємо пас від Альянсу: Кулеба про отримання ПДЧ в НАТО

Ми чекаємо пас від Альянсу: Кулеба про отримання ПДЧ в НАТО

В Альянсі пояснили Зеленському, чому Україна не у НАТО

Ми чекаємо пас від Альянсу: Кулеба про отримання ПДЧ в НАТО

Ми чекаємо пас від Альянсу: Кулеба про отримання ПДЧ в НАТО

Зеленський Байдену: пане президенте, чому ми досі не в НАТО

Джерело

Continue Reading
Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

СВІТ

Покружляв і сів у Мінську. Літак «Белавіа» не пустили в ЄС

Покружляв і сів у Мінську. Літак «Белавіа» не пустили в ЄС

Фото з відкритих джерел

Перш ніж взяти курс на Мінськ, літак здійснив кілька кіл

Літак «Белавіа», що 26 травня вилетів з Мінська до Барселони, був змушений повернутися в аеропорт відправлення. Борт не пустили в повітряний простір Польщі – першої країни Євросоюзу, через яку пролягав маршрут, повідомляє «Російська служба Бі-Бі-Сі».

Польща не пропустила літак на підставі того, що наступна країна по маршруту – Франція – вже закрила свій повітряний простір для бортів білоруського державного авіаперевізника.

Траєкторію польоту літака відображено на сайті Flightradar. Літак здійснив кілька кіл, перш ніж взяти курс на Мінськ.

Покружляв і сів у Мінську. Літак «Белавіа» не пустили в ЄС

Відзначимо, що небо для «Белавіа» першими закрили Україна, Велика Британія, а також члени ЄС Литва і Франція. У більшості європейських держав від польотів над Білоруссю відмовилися найбільші авіакомпанії, в тому числі Lufthansa, KLM і AirFrance.

Покружляв і сів у Мінську. Літак «Белавіа» не пустили в ЄС

Сьогодні стало відомо, що із Білорусі не можуть повернутися 26 українців. Вони проходять там лікування.

Нагадаємо, що з опівночі 26 травня Україна припинила авіасполучення з Білоруссю через затримання в Мінську опозиціонера Романа Протасевича.

Джерело

Continue Reading

СВІТ

В Україні хочуть послабити карантин: що дозволять і за яких умов

В Україні хочуть послабити карантин: що дозволять і за яких умов

В Україні хочуть послабити карантин: що дозволять і за яких умов

Ресторан (Фото: pexels)

В Україні планують пом’якшити умови проведення масових культурних заходів, зняти обмеження щодо роботи кафе, ресторанів і барів, дозволити перетин кордону іноземцям деяких держав.

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко під час засідання уряду 26 травня.

За словами міністра, пропонується розширити можливості для проведення концертних масових, культурних заходів, дозволити працювати ресторанам і нічним клубам без обмеження часу, зняти тимчасові обмеження для самоізоляції громадян. Також в уряді планують дозволити перетинати кордон іноземцям з окремих країн.

Водночас ткаченко підкреслив, що послаблення можливі за однієї з наступних умов:

  • негативний результат ПЛР-тесту на COVID-19,
  • експрес-тест на антиген, зроблений не більше ніж за 72 години до проведення заходу,
  • наявність документа, який підтверджує проходження повного курсу вакцинації від COVID-19.

Ці умови будуть поширюються і на усіх відвідувачів, і на співробітників.

Доручити Міністерству охорони здоров’я, МЗС, Мінфіну, Мінекономіки, Мін’юсту та секретаріату Кабміну у дводенний термін оформити зазначене рішення актом Кабміну відповідно до регламентних вимог і подати на підписання прем’єр-міністру України, – додав Ткаченко.

Нагадаємо, 25 травня уся Україна перейшла до “жовтої” зони карантину, останньою “пожовтіла” Донецька область. Водночас у МОЗ наголошують, що в Україні є регіони, які відповідають вимогам “зеленої” зони карантину.

Читайте також

В Україні хочуть послабити карантин: що дозволять і за яких умов

В Україні хочуть послабити карантин: що дозволять і за яких умов

Вакцина від коронавірусу не відмінить карантин – вчені

В Україні хочуть послабити карантин: що дозволять і за яких умов

В Україні хочуть послабити карантин: що дозволять і за яких умов

День Києва адаптували до карантинних вимог: як святкуватиме столиця

Джерело

Continue Reading

СВІТ

Справа MH17: судді та адвокати вперше оглянули уламки літака

Справа MH17: судді та адвокати вперше оглянули уламки літака

Фото: Piroschka van de Wouw / Reuters

Суд у Нідерландах завершив попереднє провадження у справі про збиття рейсу MH17

Судді та адвокати у справі MH17 дослідили реконструкцію та зібрані на місці катастрофи уламки малайзійського Boeing-777. Так, нідерландський суд завершив попереднє провадження у справі про знищення рейсу MH17 над Донбасом. Про це повідомляє агентство Associated Press.

Судді та адвокати фігурантів справи MH17 відвідали військову авіабазу Гілзе-Рейн, на якій перебуває реконструкція літака та уламки. З ушкоджених частин літака вдалося зібрати кабіну та передню частину фюзеляжу. Судді, зокрема, оглянули зсередини частково реконструйовану передню частину літака, в якій залишилося два крісла пілотів.

Справа MH17: судді та адвокати вперше оглянули уламки літака

Справа MH17: судді та адвокати вперше оглянули уламки літака

Справа MH17: судді та адвокати вперше оглянули уламки літака

Справа MH17: судді та адвокати вперше оглянули уламки літака

Справа MH17: судді та адвокати вперше оглянули уламки літака

Як пояснив головуючий суддя Хендрік Стінхейс, цей візит був потрібен для того, щоб суд мав можливість зробити спостереження. Ці спостереження, за словами судді, на більш пізньому етапі «можуть бути використані як обвинувальні або виправдувальні докази».

Попередня фаза судового розгляду почалася минулого року. У червні цього року суд почне обговорення по суті справи, яке, як очікується, триватиме до 2022 року.

Раніше уряд Нідерландів ухвалив рішення подати до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) позов проти Росії за її роль у збитті літака рейсу МН17.

В окружному суді Гааги в Нідерландах суддя Хендрік Стейнхаус підтвердив, що слухання по суті стартують 7 червня, і розповів, які теми будуть порушуватися.

Як відомо, 17 липня 2014 року неподалік Тореза Донецької області був збитий Boeing 777 компанії «Малазійські авіалінії», що виконував регулярний рейс МН17. Загинули всі пасажири та екіпаж (загалом 298 осіб).

Слідство встановило, що літак MH17 збили над Донбасом з російського «Бука». Об’єднана слідча група (JIT) назвала імена перших чотирього підозрюваних – Сергій Дубинський (позивний Хмурий), Ігор Гіркін (позивний Стрелок), Олег Пулатов (позивний Гюрза), Леонід Харченко (позивний Кріт).

У листопаді 2019 року частину обвинувального висновку у справі МН-17 передали до суду Гааги. 9 березня 2020 року розпочалися судові засідання окружного суду Гааги щодо перших чотирьох підозрюваних у справі щодо збиття літака рейсу МН17 у 2014 році.

Прокуратура Нідерландів під час судового процесу про збиття літака рейсу MH17 представила запис нових телефонних розмов, які є «найбільш конкретним доказом» причетності чотирьох підозрюваних у цій справі. Захист обвинуваченого росіянина Олега Пулатова отримав від суду дозвіл доступ до уламків зі своїм експертом для оцінки пошкоджень.

МЗС України вважає «першим кроком до встановлення справедливості« початок судових засідань щодо збиття літака рейсу МН17. Євросоюз закликав Росію визнати відповідальність за катастрофу MH17.

Джерело

Continue Reading