Зв'язок з нами

УКРАЇНА

Наглядова рада Нафтогазу йде у відставку

Наглядова рада Нафтогазу йде у відставку

Фото: naftogaz.com Заява написали всі члени Наглядова рада

Повноваження членів Наглядової ради припиняються 14 травня. Два тижні підуть на передачу повноважень.

 

Всі члени Наглядової ради НАК Нафтогаз в п’ятницю, 30 квітня, написали заяву про відставку. Їх повноваження припиняються 14 травня 2021 року, повідомляється в заяві Нафтогазу.   “Сьогодні всі члени Наглядової ради… подають Компанії письмові повідомлення про дострокове припинення своїх повноважень в якості членів Наглядової ради. Згідно корпоративних процедур припинення повноважень вступить в дію 14 травня 2021 року”, – йдеться в заяві.   У прес-службі додали, що Наглядова рада зібралася для проведення позачергового засідання як тільки його повноваження були відновлені для того, щоб забезпечити безперервність належного корпоративного управління держкомпанії.   “Ми провели зустріч з новим керівником і членами правління. Останні висловили свою стурбованість щодо можливості виконувати свої повноваження в подальшому”, – наголошується в заяві.   Наступні два тижні підуть у членів Наглядової ради на надання підтримки компанії, а також на забезпечення належної передачі повноважень.   Нагадаємо, Кабмін відсторонив членів Наглядової ради строком на два дня і звільнив главу правління Андрія Коболєва. Нафтогаз відреагував на звільнення Коболєва. У Нафтогазі заявили про повернення до практики ручного управління держпідприємствами після рішення. 28 квітня Кабмін призначив нового главу Нафтогазу. Ним став колишній виконавчий директор компанії Юрій Вітренко.     Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet Читайте Korrespondent.net в Google News

Джерело

Continue Reading
Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

УКРАЇНА

У Мін’юсті прокоментували звільнення головного підозрюваного у справі Шеремета

У Мін’юсті прокоментували звільнення головного підозрюваного у справі Шеремета

У Мін’юсті прокоментували звільнення головного підозрюваного у справі Шеремета

Міністр юстиції України Денис Малюська заявив, що відправка музиканта Андрія Антоненка із СІЗО під домашній арешт не означає, що справа розвалюється. Причина у тому, що суди затягнулись і людина, яку поки не визнали винною не повинна так довго знаходитись в ув’язненні.

У Мін’юсті прокоментували звільнення головного підозрюваного у справі Шеремета

Денис Малюська Міністр юстиції України

«Це не означає, що людина, яку випустили зі слідчого ізолятора, не є винною, чи що кримінальне провадження розвалюється і не має перспектив – тобто, що його визнають обов’язково невинним. Це означає, що судовий розгляд затягнувся, він є надмірним, і людина, яка не визнана винною, не повинна страждати»

Така практика є європейською, сказав глава Мін’юсту в ефірі українського телеканалу. Якщо немає приговору протягом довгого періоду часу – рік-два – людину потрібно відпускати, за умови, що підозрюваний безпечний для суспільства. Малюська наголосив, що в Україні потрібно ввести часові ліміти на перебування у СІЗО.

«Ми навіть законопроект відповідний подали про те, що повинні бути ліміти перебування людей в СІЗО, тому що вони там знаходяться занадто довго не зі своєї вини», – додав міністр.

Нагадаємо, 30 квітня суд відпустив під цілодобовий домашній арешт військового музиканта Андрія Антоненка, обвинуваченого у вбивстві журналіста Павла Шеремета.

Під вартою Антоненко перебував півтора року: 12 грудня 2019-го в Нацполіції та Генпрокуратурі заявили, що у вбивстві Шеремета підозрюють п’ятьох людей музиканта і військовослужбовця Сил спеціальних операцій ЗСУ Андрія Антоненка, лікарку і волонтерку Юлію Кузьменко, медсестру Яну Дугар і добровольців Владислава та Інну Грищенків.

Джерело

Continue Reading

УКРАЇНА

Частка проблемних кредитів у банках упала – НБУ

Частка проблемних кредитів у банках упала - НБУ

Фото: bank.gov.ua Нацбанк заявив про позитивну тенденцію з проблемними кредитами

Метою НБУ є скорочення частки проблемних кредитів у кредитному портфелі сектора нижче 20% до 2025 року.

  В українських банках частка кредитів, які не працюють (NPL), станом на 1 квітня 2021 року знизилася до 39,9% проти 41% на початку року. Про це повідомляє прес-служба Нацбанку України.   У державних фінансових установах частка NPL за квартал впала з 57,4% до 56,4%.   “Масштабну роботу з очищення портфелів банки почали у 2020 році, загалом списавши за рік 30,6 млрд у національній валюті і 3,1 млрд у доларовому еквіваленті в інвалюті зарезервованої заборгованості”, – наголосили в НБУ.   Що стосується банків з іноземним капіталом, то вони в першому кварталі теж показали позитивну динаміку – частка NPL знизилася з 27,9% до 27,3%.   При цьому найкращі результати зафіксовані у банків з іноземним капіталом без банків РФ – зменшення частки NPL з 13,3% до 11,5%.   Банки з українським капіталом за перший квартал знизили частку проблемних кредитів з 14,6% до 13,2%.   У Нацбанку додали, що метою відомства є скорочення частки NPL в кредитному портфелі сектора нижче 20% до 2025 року.   Нагадаємо, Україна отримає $ 190 млн кредиту від МБРР. За рахунок кредитних коштів буде закуплено вакцину від коронавірусу та надано підтримку бізнесу в умовах коронакризи.   Раніше повідомлялося, що в Україні попит населення на кредити зростає три квартали поспіль.     Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet Читайте Korrespondent.net в Google News

Джерело

Continue Reading

УКРАЇНА

Україна отримала величезну кількість боєприпасів від власника підірваних у Чехії складів – розслідування

Україна отримала величезну кількість боєприпасів від власника підірваних у Чехії складів - розслідування

Україна отримала величезну кількість боєприпасів від власника підірваних у Чехії складів – розслідування

Болгарський торговець зброєю Емельян Гебрев, власник військових складів у Врбетіце у Чехії, які підірвали у 2014 році, поставив Україні «три кораблі боєприпасів», з’ясували розслідувачі The Insider та Bellingcat.

Чеська влада підтвердила, що диверсія у Врбетіце була націлена саме на зброю, яка належала Гебреву та його компанії EMCO. Хоч Гебрев заперечував масштабні поставки в Україну, болгарська компанія EMCO таки продавала боєприпаси Києву у 2014-2015 роках.

За даними анонімного співрозмовника, російське ГРУ тоді часто намагалося перекупити дорожче придатні для українських озброєнь боєприпаси, аби вони не дістались Україні.

«Джерело також повідомило, що в Україну було поставлено три корабля з боєприпасами від EMCO, не уточнивши, продавалися чи озброєння безпосередньо або через посередника. Компанія EMCO підтвердила нам, що прямо або опосередковано експортувала боєприпаси в діапазоні від 120 до 152 мм в Україну в період з грудня 2014 року по лютий 2015 року на підставі контракту, підписаного 10 листопада 2014 року. Компанія заявляє, що частина договірних зобов’язань не була реалізована»

— Розслідування The Insider та Bellingcat

Нагадаємо, 18 квітня влада Чехії офіційно звинуватила Росію у причетності до вибуху військових складів у Врбетице та вислала 18 російських дипломатів, яких ідентифікувала, як агентів спецслужб РФ.

У відповідь Москва висловила протест і вислала з країни 20 чеських дипломатів. Згодом Чехія оголосила про видворення ще 63 співробітників російського посольства.

Слідство припускає, що вибух на складах у селищі Врбетице у 2014-му році може бути пов’язаний із постачанням зброї до України болгарським бізнесменом і торговцем зброєю Еміліаном Гебревим, якого у 2015 році отруїли «Новачком». Примітно, що зразки крові, які могли б довести отруєння Гебрева цією речовиною – бойовою отрутою російських спецслужб – таємничим чином зникли з фінської лабораторії Verifinn.

Сам Гебрев розповідав, що продавав зброю Грузії під час її війни з РФ в 2008 році, проте його частка становила не більше 10%. Бізнесмен також заперечував поставки озброєнь в Україну під час агресії РФ на Донбасі.

Джерело

Continue Reading