Зв'язок з нами

УКРАЇНА

Офіс мовного омбудсмена назвав, де ще російська залишилася регіональною

Офіс мовного омбудсмена назвав, де ще російська залишилася регіональною

Офіс мовного омбудсмена назвав, де ще російська залишилася регіональною

Досі не скасовано статус російської мови як регіональної в двох областях та окремих населених пунктах чотирьох областей України.

Про це повідомили в Уповноваженого із захисту державної мови у відповідь на запит Радіо Свобода. «Не скасовані рішення про функціонування та надання російській мові статусу регіональної на території Дніпропетровської та Луганської областей, а також окремих населених пунктів Миколаївської та Одеської областей та Болградського району Одещині», – йдеться у повідомленні.

Також діють рішення про статус регіональної інших мов на території Болградського району (болгарська, гагаузька) та міста Болград Одеської області (болгарська), а також окремих населених пунктів Чернівецької області (румунська, молдавська).

Напередодні Харківський окружний адміністративний суд скасував регіональний статус російської мови у Харкові. Рішення суду опубліковане в Єдиному реєстрі судових рішень.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь звернувся до депутатів низки місцевих рад і нагадав про необхідність скасувати рішення щодо функціонування регіональних мов, які суперечать чинному законодавству України.

Водночас, Миколаївська міська рада не змогла скасувати надання російській мові статусу регіональної у місті. Депутатам забракло голосів.

У квітні Запорізький окружний адміністративний суд визнав протиправним і нечинним рішення про визнання російської мови регіональною на території області. Рішення Запорізької обласної ради від 2012 року було скасоване.

А в грудні 2020 року Одеський окружний адміністративний суд скасував статус російської, як регіональної мови в області.

Джерело

Continue Reading
Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

УКРАЇНА

МЗС пояснило закриття авіасполучення з Білоруссю

МЗС пояснило закриття авіасполучення з Білоруссю

Фото: twitter.com/DmytroKuleba Кулеба відзначив економічну вигоду України у забороні польотів над Білоруссю

Україна вирішила закрити авіасполучення з Білоруссю через побоювання за громадян країни після інциденту з Ryanair, каже міністр.

Рішення призупинити авіасполучення з Білоруссю продиктоване турботою про захист своїх громадян, заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба у відеозверненні у вівторок, 25 травня.

“Перш за все, в цій ситуації, ми піклуємося, безумовно, про захист наших громадян і про те, щоб влада Білорусі одумалася, зупинилася в своєму свавіллі і почала поважати права людини і міжнародні правила”, – сказав Кулеба.

За його словами, це рішення економічно вигідне для України, тому що авіакомпанії ЄС та інших країн тепер будуть пролітати через Україну і платити транзитні кошти нашій країні, а не Білорусі.

“Влада Білорусі перетнула чергову червону лінію стосовно не тільки до своїх громадян, а й громадян інших країн і до міжнародного права, зокрема, правил, що регулюють безпеку цивільної авіації. Безумовно, такі дії не можуть залишатися без відповіді, тому що якщо зараз спустити це з рук, то завтра Олександр Лукашенко піде далі і зробить щось ще більш нахабне і більш жорстоке. Тому відповідь має бути дуже принциповою”, – сказав Кулеба.

“Чому прийнято це рішення? Воно на перший погляд може здатися політичним, і воно є таким, але воно також є безпечним. Тому що дії білоруської влади є непередбачуваними, і ми не можемо заздалегідь оцінити всі ризики перебування в авіаційному просторі Білорусі. Тому ми повинні піклуватися про безпеку українських громадян, ми не знаємо, що там спецслужби білоруського КДБ собі придумали проти кого з наших співвітчизників, і ми повинні їх захищати”, – пояснив він.

Нагадаємо, заборона на польоти в Білорусь і з Білорусі набуде чинності в ніч на 26 травня.

Джерело

Continue Reading

УКРАЇНА

Шмигаль: Земля дорожчатиме після відкриття ринку

Шмигаль: Земля дорожчатиме після відкриття ринку

Фото: facebook.com/dshmyhal Шмигаль обіцяє додаткові кошти місцевим бюджетам від продажу землі

Протягом кількох років після запуску ринку землі ціни на неї зростуть щонайменше удвічі, вважає Прем’єр.

  Після відкриття ринку землі з 1 липня ціни на неї зростуть удвічі протягом найближчих трьох-п’яти років, заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час форуму Україна 30 у вівторок, 25 травня.       “Відкриття ринку землі призведе до зростання ціни на землю як мінімум удвічі протягом перших трьох-п’яти років, такі наші оцінки”, – сказав він.   За його словами, при ефективному управлінні землею потенційне збільшення надходжень до місцевих бюджетів становитиме до 12 млрд грн.   Також Шмигаль запевнив, що Кабмін встигає підготувати всі необхідні нормативні акти, щоб запустити ринок землі.   Глава уряду підкреслив, що “від реформи виграють землевласники – близько 7 млн українців, які мають земельні ділянки”.   Від відкриття ринку землі виграє і бізнес, вважає він.   Нагадаємо, 30 березня 2020 року Рада прийняла закон про введення ринку землі з липня 2021 року. Відповідно до закону, перші два роки землю продаватимуть тільки громадянам України і не більше 100 гектарів в одні руки. Після цього купувати гектари дозволять українським юридичним особам, але не більше 10 тисяч гектарів в одні руки.  

Джерело

Continue Reading

УКРАЇНА

Міністр освіти виступив проти контрольних для школярів на дистанційці

Міністр освіти виступив проти контрольних для школярів на дистанційці

Міністр освіти виступив проти контрольних для школярів на дистанційці

Глава Міносвіти Сергій Шкарлет заявив, що контрольні та тесті є не самим кращим способом оцінки знань під час дистанційного навчання.

Про це Шкарлет написав у Телеграмі за результатами виїзного засідання Комітету з питань освіти, науки та інновацій, який проходив на базі державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек». Міністр поспілкувався із дітьми, які пожалілися на значну кількість домашніх завдань і контрольних робіт. «Висловив свою думку про те, що надмірна кількість контрольних і тестових робіт – не найкращий шлях оцінювання отриманих знань учнями в доволі стресових для них умовах дистанційного навчання. Вважаю, що в цьому питанні треба витримувати баланс, аби не перекладати на школярів усю відповідальність за вивчення того чи іншого предмета. До того ж існує чимало форм контролю засвоєних учнями знань на основі інтерактивних підходів», – сказав Шкарлет.

Раніше повідомлялося, що уроки під час дистанційного навчання повинні тривати менше згідно вимог санрегламенту.

Сергій Шкарлет став лауреатом антипремії «Академічна негідність року». У серпні фахівці проаналізували статтю чинного міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета для докторської дисертації та відзначили, що майже 90% – це плагіат. Пізніше етичний комітет Нацагенства з питань забезпечення якості освіти відреагував на скарги і визнав, що у трьох роботах Сергія Шкарлета є плагіат.

Джерело

Continue Reading