Зв'язок з нами

СВІТ

Росія почала захоплення Криму після Харківських угод – розвідка

Росія почала захоплення Криму після Харківських угод - розвідка

Росія почала захоплення Криму після Харківських угод - розвідка

Російські війська в Криму (Фото: Радіо Свобода)

Росія почала захоплювати Крим ще від 2004 року, а активні дії почала проводити із залученням військових після підписання “Харківських угод” у квітні 2010 року.

Про це повідомляє “Радіо Свобода”.

За словами представника Головного розвідувального управління Міноборони України Вадима Скібіцького, Росія почала посилювати ідеологічний фронт у Криму ще у 2004 році. Вона усіляко тоді підживлювала проросійські настрої місцевого населення.

Росія почала впроваджувати такий елемент, як “м’яка сила”. Саме тоді на території Криму з’явилось дуже багато об’єднань, організацій, політичних партій, які несли російську ідеологію – “русский мир” на територію Криму, і, відповідно, це впливало й на місцеве населення, – розповів він.

А 21 квітня 2010 року у Харкові президенти Росії Дмитро Медведєв і України Віктор Янукович підписали угоду про базування Чорноморського флоту Росії в Севастополі до 2042 року.

Після “харківських угод” Росія починає приховано привозити модернізовану або відремонтовану техніку на територію Криму, щоб посилити свої військові угруповання, – заявив Скібіцький.

Читайте також

Росія почала захоплення Криму після Харківських угод - розвідка

Росія почала захоплення Криму після Харківських угод - розвідка

"Слуги народу" ініціюють створення ТСК для розслідування окупації Криму

Росія почала захоплення Криму після Харківських угод - розвідка

Росія почала захоплення Криму після Харківських угод - розвідка

Окупанти у Криму затримали українця та росіянина за "екстремізм"

Він також підкреслює, що ще у 2013 році Росія й Білорусь проводили навчання за легендою про наведення ними ладу на території сусідньої держави у випадку, коли там безлад, захоплення влади і діють незаконні збройні формування.

У 2014 році на Донбасі російські війська діяли за відпрацьованим тоді сценарієм, – підкреслив Скібіцький.

Після навчань “Захід-2013” частина російських Збройних сил не повернулася до пунктів постійної дислокації. 37 тисяч військових залишилися біля кордонів України і використовувалися під час окупації Кримського півострова.

Нагадаємо, що країна-агресор у 2014 році захопила стратегічні об’єкти півострова і військові частини ЗСУ, що поклало початок окупації Криму Росією.

Джерело

Continue Reading
Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

СВІТ

У США від коронавірусу загинуло більше людей, ніж у трьох війнах

У США від коронавірусу загинуло більше людей, ніж у трьох війнах

Фото: Reuters

Від коронавірусу загинуло більше американців, ніж у Першій і Другій світовій, а також під час війні у В’єтнамі разом узятих

У Сполучених Штатах від ускладнень через інфікування коронавірусом померли вже 500 тисяч людей. Це приблизно 20% всіх смертей у світі, хоча населення США становить лише 4,25% жителів планети. Газета New York Times в зв’язку з цим уточнює, що від коронавірусу загинуло більше американців, ніж у Першій і Другій світовій, а також у війні у В’єтнамі разом узятих.

Президент США Джо Байден заявив, що втрата понад 500 тисяч життів від Covid-19 у Сполучених Штатах, – це віха в нинішній історії країни, що «терзає душу». Він закликав країну об’єднатися проти пандемії.

«Як нація, ми не можемо змиритися з такою жорстокою долею. Хоча ми так довго боролися з цією пандемією, ми не повинні ставати байдужими до горя», – сказав Байден в емоційному зверненні в Білому домі.

Американський президент також закликав американців проявити рішучість і зупинити політику дезінформації, яка розділяє сім’ї.

Після виступу Байдена у присутності його дружини Джилл та віцепрезидента Камали Гарріс та її чоловіка Дуга Емгоффа відбулася хвилина мовчання перед розставленими 500 свічками.

Раніше над Білим домом та біля федеральних будівель та в посольствах у всьому світі на знак жалоби за втраченими життями були приспущені прапори.

За останніми даними кількість смертей у США від Covid-19 досягла 500 159, згідно з підрахунками Університету Джонса Гопкінса. Ця цифра становить приблизно п’яту частину загальної кількості померлих – майже 2,5 мільйона. Сполучені Штати, де проживає близько 330 мільйонів людей, або близько 4,25% світового населення, за смертністю нині у лідерах. Далі слідують Бразилія і Мексика.

Разом з тим, за останні кілька тижнів кількість нових випадків інфікування та смертей у США впала. 21 січня в середньому за семиденний період фіксувалося щодня понад 4000 смертельних випадків, а 21 лютого цей середній показник становив вже 1890 смертей.

Між тим у США вже вакцинували від коронавірусу 64,2 мільйона людей. Однак, Університет Вашингтона прогнозує ще 90 тисяч смертей, пов’язаних з коронавірусом у США до червня, попри зменшення випадків смерті та інфікувань.

Джерело

Continue Reading

СВІТ

Стерненка посадили на сім років із конфіскацією половини майна

Стерненка посадили на сім років із конфіскацією половини майна

Стерненка посадили на сім років із конфіскацією половини майна

Сергій Стерненко Фото: facebook.com/sternenko

Одеський суд засудив активіста Сергія Стерненка до семи років в’язниці та присудив конфіскувати у нього половину майна.

Пристави арештували активіста прямо у залі суду.

Про це повідомив адвокат Стерненка Віталій Коломієць на своїй сторінці у Фейсбуці.

Після винесення вироку Стерненко повідомив, що буде подавати апеляцію на рішення суду.

Також він назвав вирок політично мотивованим та звинуватив президента та генеральну прокурорку в обвинувальному вироку проти себе.

Також Стерненко заявив, що “якщо з ним станеться щось в СІЗО”, то провина ляже на владу.

Під час виголошення вироку суддя заявив, що “Стерненко в складі організованої групи викрав людину і використовував проти неї зброю, хоча не мав права на її носіння”.

Читайте також

Стерненка посадили на сім років із конфіскацією половини майна

Стерненка посадили на сім років із конфіскацією половини майна

Справа Стерненка: в Офісі генпрокурора зняли підозру із загиблого нападника Кузнєцова

Стерненка посадили на сім років із конфіскацією половини майна

Стерненка посадили на сім років із конфіскацією половини майна

Справа Стерненка: дві дружини загиблого нападника на активіста вимагають 4,5 млн грн компенсації

Обтяжливою обставиною суд визнав той факт, що Стерненко пішов на злочин через політичні погляди потерпілого.

Довідково:

Сергій Стерненко – одеський активіст, учасник місцевого Євромайдану та колишній керівник одеського “Правого сектору” (2014-2017 рр.).

Стерненко брав участь у багатьох протестах в Одесі, зокрема пікетував російське консульство та концерти “проросійських артистів”. Його одеський “Правий сектор” був причетний до бійки з Нестором Шуфричем, “сміттєвої люстрації” та численних акцій проти забудови міста. Він також виступає фігурантом кількох кримінальних справ, був арештований за різними звинуваченнями. Вину по жодній з них у суді не довели. Проте частина справ все ще триває.

24 травня 2018 року Сергій Стерненко заявив, що на нього було вчинено напад. Інцидент стався близько 23:00 біля його дому в Одесі на Фонтанській дорозі коли він повертався додому із дівчиною. Нападників було двоє. Зав’язалася бійка, в ході якої Стерненко отримав чисельні удари по голові, а також ножове поранення руки, а сам встиг вдарити одного із чоловіків ножем у живіт. Від отриманої травми той помер до прибуття швидкої допомоги. Його спільник з місця події втік.

Поліція кваліфікувала подію за ч.1 ст.122 (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження), ч.1 ст. 15, ч.1 ст. 115 (замах на вбивство) та ч.1 ст. 115 (умисне вбивство) Кримінального кодексу України.

В Нацполіції не коментували розслідування справи, а сам Стерненко звинувачував силові структури у бездіяльності. Він заявляв, що правоохоронці Одеси можуть бути причетними до нападів на активістів

За час розслідування справу декілька разів передавали від поліції до СБУ і навпаки. Станом на зараз справа перебуває в СБУ.

Було проведено кілька експертиз, результати останньої, за словами юриста України Андрія Портнова, підтвердили, що скоєний Стерненком злочин був умисним вбивством. Але підозру йому так і не оголосили.

У квітні 2020 року Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова заявила, що підозра одеському радикалу Сергію Стерненку, якого підозрюють в умисному вбивстві, буде оголошена у будь-якому випадку. Питання полягає лише у кваліфікації: вбивство чи вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.

Згодом вона пояснила, що не змінювала підслідність справи Стерненка, аби уникнути маніпуляцій. Вона погодилась, що за 216 статтею це підслідність Національної поліції.

Пізніше Портнов повідомив, що Генерального прокурора Ірину Венедіктову зобов’язали передати справу про умисне вбивство людини активістом від СБУ до Національної поліції. До цього правоохоронці заявили, що Стерненко вчинив умисне вбивство і навіть клопотали про взяття його під варту.

18 травня активіста викликали до СБУ, але там пояснили, що не мали на меті оголошувати йому підозру.

Водночас оголосили підозри двом чоловікам, які вчинили напад на Стерненка. Їх звинувачують в хуліганстві із застосуванням зброї, що карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Зауважимо, підозрюваними є: Олександр Ісайкул, який наразі перебуває за кордоном, та Іван Кузнєцов, загиблий під час нападу на Стерненка.

Після допиту Сергій Стерненко розповів, що нині перебуває у статусі потерпілого, а не підозрюваного. Він повідомив, що отримав 3 повістки про виклик: “Знаєте, для чого мене засипали повістками? Офіційна версія: для того, щоб ознайомити мені з матеріалами справи. Насправді я переконаний, що плани в них були сьогодні зовсім інші”.

Активіст ще раз акцентував, що смерть одного з нападників сталась в результаті самооборони. Після чого він послався на частину 5 статті 36 Кримінального кодексу України, яка гарантує звільнення від кримінальної відповідальності у випадку “застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб… незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає”.

Джерело

Continue Reading

СВІТ

Ілон Маск за день втратив $15 млрд і статус найбагатшої людини у світі

Ілон Маск за день втратив $15 млрд і статус найбагатшої людини у світі

Фото з відкритих джерел

Статки Маска наразі становлять $183,4 млрд

Акції американського виробника електромобілів Tesla впали на 8,6% – до $714,5 за акцію. В результаті статки Ілона Маска, її співзасновника і керівника, знизилися на $15,2 млрд.

Через це він опустився на друге місце в рейтингу найбагатших людей світу, поступившись лідерством засновнику і голові Amazon Джеффу Безосу, пише Bloomberg.

Статки Маска становлять $183,4 млрд, а Безоса – $186,3 млрд. З січня вони періодично міняються місцями на тлі коливань ціни на акції Tesla.

Найбільш різке падіння вартості акцій Tesla з вересня минулого року частково було викликано нещодавньою заявою Маска, що курс криптовалют Bitcoin і Ethereum «здається високим». Він написав про це в Twitter через два тижні після того, як Tesla оголосила, що купила біткоїнів на $1,5 млрд.

Криптовалюта, яка подорожчала більш ніж на 400% за останній рік, за останні два дні помітно подешевшала через скептицизм з приводу потенціалу для продовження зростання. Її вартість знижувалася до $47,78 тис., cвідчать дані Coindesk. Зараз біткоїн торгується приблизно по $49 тис. На вихідних криптовалюта подорожчала до рекордних $58,3 тис.

Відзначається, що падіння біткоїна прискорилося на тлі заяви глави Мінфіну США Джанет Йеллен. Виступаючи на заході в New York Times вона назвала біткоїн «дуже спекулятивним активом», який вкрай неефективний для транзакцій. Також Йеллен назвала кількість енергії, споживаної при обробці цих транзакцій, «приголомшливою».

Падіння біткоїна потягнуло за собою і курс інших криптовалют. Так Ethereum подешевшав до $1,737 після нещодавнього рекорду в $2 000.

Джерело

Continue Reading