Зв'язок з нами

УКРАЇНА

Щеплення від коронавірусу: усе, що треба знати про вакцину AstraZeneca

Щеплення від коронавірусу: усе, що треба знати про вакцину AstraZeneca

Фото: Reuters Упаковка вакцини від коронавірусу компанії AstraZeneca

Щеплення проти COVID-19 в Україні тепер планують розпочати з вакциною AstraZeneca. Але, попри всі переваги, зараз є сумніви у її ефективності проти мутацій коронавірусу.

Як повідомив міністр охорони здоров’я України Максим Степанов, вакцинація від коронавірусу в Україні розпочнеться з препарату фармацевтичного концерну AstraZeneca. За його словами, перші 500 тисяч доз вакцини мають прибути в країну вже до кінця поточного тижня. DW розбиралась, що наразі відомо про цей препарат.

Хто розробив вакцину AstraZeneca?

Препарат, відомий також під назвою AZD1222 чи як “оксфордська вакцина”, було створено командою Оксфордського університету та британсько-шведського фармацевтичного концерну AstraZeneca. До вчених, які працювали над вакциною, належать дослідники Інституту Дженнера та Оксфордської групи вакцин.

Як працює препарат AstraZeneca?

У цьому випадку йдеться про так звану векторну вакцину. Вона, за даними німецького Інституту імені Пауля Ерліха (PEI), базується на вірусі застуди шимпанзе, який є безпечним для людей. Так звані застудні віруси з родини аденовірусів модифікуються таким чином, що вони містять ген із невеликою ділянкою геному SARS-CoV-2 – “модифікація” виробляє оптимізований поверхневий білок коронавірусу, відомий також як спайковий білок.

Після щеплення цей вірус потрапляє у деякі людські клітини, що починають використовувати ген для створення спайкового білка. Імунна система розпізнає його як чужорідний елемент та починає виробляти у якості захисної реакції антитіла та Т-клітини, які в ідеальному випадку здатні захистити від інфікування коронавірусом SARS-CoV-2.

У яких країнах дозволено використовувати вакцину AstraZeneca?

Станом на 10 лютого, за даними AstraZeneca, “Оксфордську” вакцину дозволили щепити вже у більш ніж 50 країнах на чотирьох континентах. А першою з держав, що надали дозвіл використовувати цей препарат, стала Великобританія – ще 30 грудня минулого року. Після неї “зелене світло” для цієї вакцини дали й інші великі замовники, зокрема ЄС та Індія.

Наскільки дієвою є вакцина AstraZeneca проти коронавірусу?

Якщо йдеться про початковий варіант COVID-19, то препарат AstraZeneca продемонстрував під час клінічних досліджень ефективність у 76 відсотків після введення першої дози. Якщо зробити щеплення другою дозою через 12 чи більше тижнів після першого, то ефективність зростає до 82 відсотків. Інше дослідження при цьому продемонструвало навіть вищий показник – 84 відсотки. Ще одне дослідження показало, що вакцина зменшує тривалість виділення та вірусне навантаження, що може сповільнити поширення коронавірусу. На основі цих даних препарат і отримав дозвіл у багатьох країнах.

Чи ефективна вакцина AstraZeneca проти британського варіанту B117?

Дослідження препарату AstraZeneca щодо мутації коронавірусу B117, яку вперше було виявлено у Великобританії, виявило аналогічну ефективність, як і у випадку початкового варіанту COVID-19. Результати дослідження демонструють, що вакцина захищає від “британської” мутації у 75 відсотках випадків.

Чи ефективна вакцина AstraZeneca проти південноафриканського варіанту B1351?

За останніми даними, дієвість препарату AstraZeneca проти мутації B1351 є набагато меншою. Точних цифр, щоправда, досі немає. Південноафриканський уряд вирішив зупинити вакцинацію цим препаратом. Причиною цьому стало невелике ще нерецензоване дослідження за участі 2000 осіб, що продемонструвало – вакцина дає лише “мінімальний захист” від легкого чи середньо тяжкого перебігу хвороби COVID-19, спричиненої варіантом B1351.

Ця мутація вважається більш небезпечною через своє більш швидке поширення. Вона спричинила більшість випадків інфікування коронавірусом у Південній Африці. Водночас позитивним моментом дослідження є те, що жоден з учасників південноафриканського дослідження не помер, не мав важкого перебігу хвороби чи був госпіталізований. Щоправда, дієвість проти важкого перебігу хвороби COVID-19, спричиненої варіантом B1351, під час цього дослідження спеціально не оцінювалася, адже учасники не належали до груп ризику, пояснили вчені Університету Вітватерзанд у Йоганнесбурзі.

У фармацевтичному концерні захищають свій препарат від сумнівів у його ефективності. “Нейтралізуюча активність антитіл є аналогічною до інших вакцин проти COVID-19, які продемонстрували ефективність проти важких випадків хвороби, особливо, якщо інтервал між введенням доз оптимізовано до 8-12 тижнів”, – йдеться у заяві AstraZeneca.

У розмові з DW експерти підтверджують, що препарат надає щонайменше певного захисту від південноафриканського варіанту. “Вакцина AstraZeneca надаватиме щонайменше певного захисту проти варіанту B1351, бо утворені після щеплення антитіла розпізнаватимуть та блокуватимуть частини варіантів вірусу”, – каже Сара Пітт, наукова співробітниця британського Інституту біомедичних наук.

Також професор мікробіології медичного відділення Університету Техасу Пей Янг Ші наполягає: “Ми отримуємо захист після кожного дозволеного щеплення”. Можливо, за його словами, це призведе до дуже пом’якшеного перебігу хвороби, але це набагато краще, аніж не мати щеплення. Те, із якими варіантами коронавірусу стикнеться особа та наскільки ефективно вона здатна створювати імунний захист, може впливати на те, наскільки добре захищатиме вакцина, додає Пей Янг Ші.

Чи варто мені робити щеплення вакциною AstraZeneca?

Певний захист препарату AstraZeneca від мутацій коронавірусу пов’язаний з тим, що й у випадках варіантів COVID-19 йдеться про модифікацію початкового вірусу, проти якого була розроблена вакцина. Хоча препарат не розпізнаватиме мутовану частину, він може виявляти ту частину, що залишилася від “попередника”.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) нині рекомендує подальше використання вакцини AstraZeneca для усіх категорій населення, починаючи від 18 років, навіть якщо у країні циркулюють мутації коронавірусу. Також рекомендації стосуються саме осіб із хронічними хворобами, що підвищують ризик важкого перебігу COVID-19: серцево-судинні захворювання, недуги дихальних шляхів, діабет, ожиріння. Для осіб, які живуть із ВІЛ й автоімунними хворобами чи мають послаблений імунітет, необхідні подальші дослідження. Але, якщо особа належить до категорії, якій загалом рекомендується робити щеплення, після консультації із лікарем також можна вакцинуватися.

Досі є небагато даних щодо того, чи під час вагітності вакцина також є безпечною. Але коли користь від використання вакцини для вагітної переважає можливі ризики, щеплення також є доречним. А ось людям із передісторією важких алергічних реакцій на компоненти препарату вакцинуватися не варто. Втім це стосується і мРНК-вакцин, додає в інтерв’ю DW президент німецького Інституту імені Пауля Ерліха.

Чи усім віковим групам підходить ця вакцина від коронавірусу?

У цьому питанні оцінки експертів різняться. ВООЗ рекомендує вакцину всім людям, починаючи від 18 років. Тобто й тим, кому вже виповнилося 65 чи старшим. Також Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) заявляє, що препарат може застосовуватися для усіх осіб від 18 років. Мовляв, досі немає достатніх даних досліджень для людей похилого віку, аби продемонструвати, як саме діє вакцина у їхньому випадку, але очікується, що вона працюватиме, “адже імунна відповідь спостерігається у цій віковій групі”. Це твердження базується також на досвіді із іншими вакцинами.

Натомість німецька Постійна комісія з вакцинації (STIKO) рекомендує препарат AstraZeneca лише для людей у віці до 64 років. При цьому вона посилається на брак даних, які б підтверджували дієвість вакцини для людей похилого віку. Більшість учасників досліджень AstraZeneca були у віці між 18 та 55 роками. AstraZeneca зазначала у результатах досліджень, що “дієвість вакцини для старших вікових груп не може бути оцінена”. Очікується, що це стане предметом подальшого вивчення.

Чому вакцину AstraZeneca обирають так багато держав?

Популярність “оксфордської вакцини” визначають, передусім, дві причини. На відміну від препаратів компаній BioNTech/Pfizer та Moderna, вакцину AstraZeneca не треба охолоджувати до наднизьких температур. Можна транспортувати і зберігати її до шести місяців за умови охолодження до проміжку від двох до восьми градусів за Цельсієм. Таким чином вакцинувати цим препаратом можуть і звичайні сімейні лікарі у своїх практиках.

При цьому вакцина AstraZeneca вважається набагато дешевшою. Точні ціни не відомі, але у публікації бельгійської державної секретарки Єви Де Блеекер у Twitter, яка пізніше була видалена, зазначалося, що загальноєвропейські ціни виглядали наступним чином: 15 євро за дозу препарату Moderna, 12 євро за BioNTech/Pfizer і 1,78 євро – за AstraZeneca.

Джерело: Українська служба DW

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

 

Джерело

Continue Reading
Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

УКРАЇНА

Генпрокурор Венедіктова пообіцяла не чіпати сина Байдена

Генпрокурор Венедіктова пообіцяла не чіпати сина Байдена

Генпрокурор Венедіктова пообіцяла не чіпати сина Байдена

Генпрокурор Венедіктова заявила, що органи прокуратури не відновлюватимуть розслідування проти компанії Burisma, де працював син президента США Джо Байдена.

Про це Венедіктова сказала у коментарі агентству Reuters. «Все, що могли зробити прокурори, вони зробили. Я не бачу можливості (або) необхідності повертатися до цих справ», – запевнила Генпрокурор.

Нагадаємо, через вимогу Дональда Трампа до Зеленського розслідувати діяльність Хантера Байдена у Burisma спалахнув скандал, який вилився президенту США у процедуру імпічменту.

25 вересня 2019 Білий дім оприлюднив стенограму розмови Трампа і Зеленського. Вона підтвердила – Трамп просив розслідувати українське втручання в американські вибори, і відновити справу проти сина Байдена. Повідомлялося, що однопартійці Трампа також не в захваті від змісту його розмови із Зеленським.

7 вересня газета The Washington Post опублікувала статтю, в якій йдеться про те, що президент США Дональд Трамп під час нещодавньої телефонної розмови начебто змушував президента України Володимира Зеленського почати розслідування проти кандидата у президенти від Демократичної партії Джо Байдена та його сина, і в якості шантажу заморозив $250 мільйонів допомоги на розвиток української армії.

Також видання з посиланням на співробітника американських спецслужб повідомило, що у серпні Трамп двічі вів переговори з одним зі світових лідерів стосовно України. Припускається, що президент США розмовляв з Володимиром Путіним, якому пообіцяв здачу інтересів України або президента Зеленського, в обмін на розслідування щодо зловживань сина Байдена.

У відповідь Дональд Трамп заявив, що не знає подробиць поданої на нього скарги співробітника спецслужб. За його словами, під час телефонної розмови з Зеленським не сказав нічого поганого.

25 вересня Білий Дім оприлюднить «розсекречену і нередаговану» стенограму розмови Трампа і Зеленського.

Юристи вважають, що Конгрес повинен застосувати процедуру імпічменту щодо Дональда Трампа, якщо розслідування підтвердить поширену в ЗМІ інформацію щодо його спроб тиску на Україну.

Також Дональд Трамп заявив, що дії США в Україні є безглуздими і дратують Росію, з якою слід налагоджувати дружні відносини.

Джо Байден має намір балотуватися у президенти США від Демократичної партії на президентських виборах у 2020 році. Він має вищу підтримку серед виборців, ніж чинний президент.

Джерело

Continue Reading

УКРАЇНА

Жінка спокушала, а чоловіки вривалися з камерою: затримано вимагачів

Жінка спокушала, а чоловіки вривалися з камерою: затримано вимагачів

Фото: facebook.com/mipolnpu Затримання зловмисників

Правоохоронці затримали шахраїв, які займалися вимаганням за нерозповсюдження компромату з інтимним відео.

  Троє жителів Львівської області організували схему вимагання грошей за нерозповсюдження компрометуючих відео. Про це в п’ятницю, 19 лютого, повідомляє Департамент міграційної поліції на своїй сторінці у Facebook.   За даними слідства, злочинна група складалася з жінки і двох чоловіків. Вони працювали за такою схемою: 30-річна жінка знайомилася з обраною жертвою, спокушала і приводила на знімну квартиру. У момент інтимних зносин у приміщення вривалися двоє чоловіків, які знімали все, що відбувається на відео. Після цього за нерозповсюдження відео вимагали від чоловіків грошові кошти. Суми озвучували в залежності від матеріального достатку осіб – це від 9 000 грн до 10 000 доларів США.   За даними правоохоронців, зловмисники діяли на територіях кількох областей. У серпні 2020 року зловмисників затримали під час реалізації чергового злочинного задуму. А зараз у суд було направлено обвинувальний акт щодо них.   Відзначається, що при огляді їхнього автомобіля правоохоронці знайшли й вилучили підроблений паспорт громадянина України.       Раніше повідомлялося, що на Закарпатті затримали вимагачів “боргу” з бізнесмена. Від підприємця вимагали 100 тисяч доларів неіснуючого боргу, погрожуючи йому і його рідним.   А в Кіровоградській області викрили угруповання, яке тероризувало й вимагало гроші в місцевих жителів.  

Джерело

Continue Reading

УКРАЇНА

Як послаблять карантин в Україні з 24 лютого: нові правила

Як послаблять карантин в Україні з 24 лютого: нові правила

Як послаблять карантин в Україні з 24 лютого: нові правила

В Україні 24 лютого буде послаблено карантинні обмеження, на усій території  діятимуть правила «жовтої» зони до моменту перегляду обмежень.

Буде дозволено проведення масових заходів за умови виконання протиепідемічних обмежень (на відкритому повітрі на 1 людину має припадати не менше 4 квадратних метрів площі, у приміщенні  – наповненість залу має скласти не більше 50% з урахуванням соцдистанції у півтора метри). Зазначим, що раніше дозволялись заходи з не більше 20 учасників.

Також нові умови карантину передбачають дозвіл на навчання групами більше 20 осіб, проведення спортивних матчів з глядачами (не більше 50% заповнених місць). З 24 лютого подовжать роботу закладів громадського харчування до 24 годин, тоді як раніше було до 23 годин.

У жовтій зоні, яка стане базовою на найближчі тижні, дозволено роботу громадського транспорту та пасажирські перевезення за кількістю сидячих місць та з дотримання маскового режиму. Також дозволено роботу кінотеатрів із наповненістю не більще 50% місць та готелів і санаторіїв, спортзалів.

Нагадаємо, 17 лютого Кабмін повернув адаптивний карантин із кольоровими зонами в Україні та продовжив дію обмежень до 30 квітня.

У середу 24 лютого, вся територія України потрапить в «жовту» зону карантину. Надалі регіони будуть потрапляти в «зелену», «помаранчеву» і «червону» зони карантину в залежності від ситуації з коронавірусом. Однак поділ на зони буде діяти в цілому по країні або на рівні регіонів, а не на рівні міст і районів, як було раніше. Київ ризикує потрапити у червону зону, передбачають у Держспоживслужбі.

Джерело

Continue Reading