Зв'язок з нами

УКРАЇНА

Зеленський підписав закон про “інвест-нянь”

Зеленський підписав закон про "інвест-нянь"

Фото: Пресс-служба президента Украины Глава держави підписав закон №1116-IX

Закон гарантує державну підтримку українським та іноземним інвесторам, сума інвестицій яких перевищує 20 млн євро. Вони отримають прямий договір з урядом.

  Президент Володимир Зеленський підписав закон про “інвестиційних нянь”, автором якого виступив він сам. Про це повідомляє прес-служба глави держави в середу, 10 лютого.   Йдеться про закон Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями в Україну №1116-IX, який Верховна Рада прийняла 17 грудня 2020 року.       Цей документ гарантує державну підтримку українським та іноземним інвесторам, сума інвестицій яких перевищує 20 млн євро. Вони отримають прямий договір з урядом.   У законі зазначено, що загальний обсяг держпідтримки для реалізації інвестпроекту зі значними інвестиціями встановлюють у спеціальному інвестиційному договорі. При цьому він не повинен перевищувати 30% від суми інвестицій у проект.   Термін реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями не перевищує 5 років.   Супровід підготовки і реалізації таких проектів здійснює уповноважена установа. Оцінку такого проекту уповноважений орган проводить протягом 60 календарних днів із дня отримання документів.   “Підтримка буде надаватися підприємствам, які ведуть діяльність у переробній промисловості, транспортній галузі, освіті, науковій і науково-технічній галузях; охороні здоров’я, мистецтві, культурі, спорті, туризмі і курортно-рекреаційній сфері”, – йдеться в повідомленні.   Також передбачено створення спеціального урядового уповноваженого установи, яка займатиметься супроводом інвестиційних проектів, допомогою інвесторам від початку проекту і протягом всього часу його тривалості.   Нагадаємо, в Офісі президента вважають, що закон про держпідтримку інвестпроектів допоможе відновити інвестиційну активність в Україні після кризового 2020 року.  

Джерело

Continue Reading
Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

УКРАЇНА

Китайський виробник COVID-вакцини подав заявку на екстрену реєстрацію в Україні

Китайський виробник COVID-вакцини подав заявку на екстрену реєстрацію в Україні

Китайський виробник COVID-вакцини подав заявку на екстрену реєстрацію в Україні

Компанія Sinovac подала заявку на екстрену державну реєстрацію в Україні вакцини від COVID-19 під зобов’язання для екстреного медичного застосування. Використання препарату вже було дозволено компетентними органами Туреччини, Бразилії, Китаю та Індонезії.

Про це повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров’я.

Наприкінці грудня 2020 року МОЗ через своє підприємство «Медичні закупівлі України», яке було визначено оператором вакцин, уклав договір на поставку 1 млн 913 доз вакцини проти COVID-19 виробництва компанії Sinovac.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Коронавірус: виклики і відповіді» 8 лютого повідомив, що зараз Україна вже отримала підтвердження на поставку 22 мільйонів доз вакцин проти COVID-19.

В Україні виявили 5039 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19. Найбільша кількість підтверджених випадків зареєстровано в Івано-Франківській (482), Вінницькій (392), Закарпатській (368), Житомирській (367) областях та Києві (335).

Оператором транспортування вакцини Pfizer/BioNTech, яка вимагає особливих умов зберігання, була обрана логістична компанія «Фармасофт».

Вчені Всесвітньої організації охорони здоров’я, які працювали чотири тижні в Ухані (Китай), припускають, що коронавірус міг почати своє поширення по миру не з грудня 2019 року, а на два місяці раніше. Експерти ВООЗ наполягають на подальшому дослідженні в центральному Китаї.

Джерело

Continue Reading

УКРАЇНА

Не помилково? Нові дані про атаку на літак МАУ

Не помилково? Нові дані про атаку на літак МАУ

Літак МАУ збили іранські військові

З’явився аудіозапис, на якому людина, яку пізнають як міністра закордонних справ Ірану, обговорює можливість того, що знищення українського рейсу було навмисним актом.

  З моменту катастрофи рейсу української авіакомпанії МАУ над Тегераном пройшло вже більше року. Іранські військові збили літак з 167 пасажирами на борту і 9 членами екіпажу, всі вони загинули.   Іран визнав, що збив пасажирський літак помилково, нібито до цього призвів людський фактор – військові помилково прийняли авіалайнер за ворожу ціль.   Але тепер з’явилися дані, що суперечать версії іранської влади.  

Влада все знала?

  У Канаді, громадяни якої теж загинули внаслідок атаки на літак, вивчають аудіозапис, на якому, імовірно, міністр закордонних справ Ірану обговорює атаку на рейс МАУ.   На записі чутно, як людина, пізнана джерелами як міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф, говорить мовою фарсі, що існує “тисяча можливостей” пояснити збиті літаки, включаючи навмисний напад за участю двох або трьох “шпигунів” – такий сценарій, за його словами, був “зовсім не малоймовірним”.   Він також висловив думку, що правда ніколи не буде розкрита на найвищому рівні – урядом і збройними силами Ірану.   Спеціальний радник прем’єр-міністра Канади у справі про рейс PS752 Ральф Гудейл сказав, що канадському уряду відомо про записи. За його словами, канадська група судової експертизи і оцінки отримала копію в листопаді 2020 року.   За словами Гудейла, канадські спецслужби оцінюють достовірність запису.  

Реакція України

  Заступник генпрокурора України Гюндуз Мамедов ще в листопаді 2020 року заявляв, що “є всі підстави сумніватися”, що іранські військові збили Boeing МАУ помилково, але “для повноти картини необхідно документальне підтвердження”.   Він також говорив, що Іран цілеспрямовано замовчує дані про підозрюваних, про їхні повноваження і обов’язки, про ступінь причетності та рівні відповідальності кожного.   Оскільки розслідування ведеться за статтями 291 і 616 Кримінального кодексу Ірану про ненавмисне вбивство або вбивство з необережності, то максимальна санкція – до 3 років в’язниці і виплата грошової компенсації сім’ям загиблих.  

  Заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін заявив, що органи досудового слідства і прокуратури України вивчать аудіозапис із Заріфом.   “Сьогодні ЗМІ оприлюднили запис телефонної розмови з імовірною участю міністра закордонних справ Ірану пана Заріфа. З самого ранку ми провели серію телефонних розмов з представниками органів попереднього розслідування і прокуратури України, які перебувають на контакті з нашими іноземними колегами і координуватимуть зусилля з дослідження цього запису з метою встановлення його достовірності”, – сказав Єнін.   За його словами, українські слідчі і прокурори мають достатні знання і досвід роботи з перехопленнями, і розслідування атаки на рейси MH17 це підтверджує.   “Ми обов’язково повідомимо про результати”, – підкреслив Єнін.  

Іран все заперечує

  Офіційний представник МЗС Ірану Саїд Хатібзаде заявив, що ніякого запису з міністром закордонних справ країни просто не існує, викладена інформація є неправдивою і ненадійною, а висловлювання, які приписують Заріфу, суперечать його культурі мови.   При цьому іранські військові, винні в тому, що випустили ракети по українському пасажирському літаку, досі не покарані.    

Джерело

Continue Reading

УКРАЇНА

В Брюсселі засідатиме Рада асоціації Україна-ЄС: що там обговорять

В Брюсселі засідатиме Рада асоціації Україна-ЄС: що там обговорять

В Брюсселі засідатиме Рада асоціації Україна-ЄС: що там обговорять

Сьогодні, 11 лютого, у Брюсселі відбудеться засідання Ради асоціації Україна-ЄС за участю прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та віце-президента Європейської комісії – Високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля.

Початок роботи Ради асоціації Україна-ЄС під головуванням Борреля запланований о 15:30 за Києвом. Наприкінці зустрічі, близько 18:15, учасники переговорів зроблять заяву для преси, передає УНН.

Раніше стало відомо, що засідання Ради асоціації відбуватиметься у розвиток домовленостей, досягнутих під час 22-го саміту Україна-ЄС, що відбувся 6 жовтня минулого року. Під час зустрічей передбачається узгодження низки подальших спільних кроків для практичної реалізації домовленостей саміту.

Йдеться, зокрема, про запуск процесу всеохоплюючого огляду досягнення цілей Угоди, подальшого просування з питань цифрової економіки, зеленого курсу, укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA – так званий промисловий безвіз), а також визначення конкретних часових термінів проведення першого засідання кібердіалогу Україна-ЄС у 2021 році.

У межах засідання сторони також обговорять прогрес в імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, реалізацію широкого порядку денного реформ в Україні та визначать спільні кроки, спрямовані на подальший розвиток політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС.

Окрему увагу буде приділено протидії триваючій збройній агресії Росії, а також безпековій та гуманітарній ситуації, передусім у контексті пандемії COVID-19, на тимчасово окупованих територіях в Криму та на сході України.

Нагадаємо, 6 жовтня у Брюсселі відбувся 22-й саміт Україна – Європейський союз. Зустріч відбулася за участі президента України Володимира Зеленського, Президента Європейської ради Шарля Мішеля та Високого представника ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозепа Борреля. Від початку пандемії коронавірусу це був перший саміт із країною-партнером Євросоюзу, який провели за реальної присутності учасників, а не через відеозв’язок. Саміт спершу планувався на 1 жовтня, але його перенесли на 6 жовтня через відтермінування зустрічі лідерів ЄС.

Під час зустрічі, Україна та ЄС підписали три угоди на загальну суму 60 мільйонів євро. Угода щодо «Програми ЄС «Міцні регіони» (EU4ResilientRegions) – на суму 30 млн євро, угода щодо механізму розвитку громадянського суспільства в Україні на 20 млн євро, а також Кліматичний пакет для стабільної економіки на 10 млн євро.

Крім того, було підписано три проекти між Україною і Європейським інвестиційним банком. Кошти скерують на підтримку регіонів у боротьбі із COVID-19, розвиток громадянського суспільства, боротьбу з гібридними загрозами, змінами клімату та модернізацію «Укрпошти».

Водночас, ЄС поки що не надав Україні обіцяний кредит у розмірі 600 мільйонів євро за програмою макрофінансової допомоги на загальну суму 1,2 мільярди євро. Причиною став скандал з лобіюванням призначення непрофесійних кандидатів на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Джерело

Continue Reading