Зв'язок з нами

ПОЛІТИКА

Земельний референдум – як Тимошенко пресингує Зеленського – Новини України

Земельний референдум - як Тимошенко пресингує Зеленського - Новини України

Юлія Тимошенко Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

Лідер “Батьківщини”, народний депутат Юлія Тимошенко активно взялася за питання народовладдя, просуваючи ідею всеукраїнського референдуму з продажу земель сільгосппризначення. Знаючи, що велика частина українців – проти ринку землі, лідер “Батьківщини” має намір жорстко вдарити по позиціях влади. Чому Юлія Тимошенко в’язалася за “земельний референдум” і чому це небезпечно для влади, читайте в матеріалі “Апострофа”.

“Земельний референдум”

У вівторок, 1 червня, Юлія Тимошенко передала в Центральну виборчу комісію повний пакет необхідних документів для реєстрації ініціативної групи зі збору підписів за проведення референдуму щодо заборони продажу сільгоспземель.

“Ми разом підготували пакет документів, які потрібно надати ЦВК за законом про референдум. Майже 11 000 чоловік, які складають ініціативну групу, яка хоче організувати референдум на захист землі, написали відповідні заяви, надали свої паспортні дані, поставили підписи, і сьогодні пакети з цими документами передані в ЦВК”, – процитувала Юлію Тимошенко прес-служба “Батьківщини”.

Потім, виступаючи на мітингу біля будівлі Конституційного суду, Юлія Тимошенко заявила, що “ринок землі”, запропонований владою, не має аналогів в жодній країні світу. Все це може привести до того, що українські сільськогосподарські землі перейдуть у власність глобальним корпораціям. Українці ризикують опинитися рабами на власній землі, наполягає політик.

“У деяких – наприклад, Канада або Ізраїль – взагалі землю не продають, або якщо і віддають, то виключно фермерам. Для цього існує безліч державних структур, які не дають можливості нікому дорватися до торгівлі сільськогосподарською землею кому-небудь, крім громадян. А у нас здають все, і тому треба дуже сильно боротися”, – заявила Юлія Тимошенко.

Як зазначили спостерігачі, лідер “Батьківщини”, активно педалюючи земельне питання, поставила Офіс президента Володимира Зеленського перед непростим вибором.

“Аграрні регіони, які є базовими для Юлії Тимошенко, налаштовані проти продажу. Заміри, проведені декількома соціологічними службами, показують, що більша частина населення України не підтримує ідею земельного ринку. У такій ситуації Юлії Тимошенко ризиковано залишатися осторонь. Потрібні активні дії. Ініціюючи референдум, вона поставила влада на розтяжку. Якщо Банкова погодитися на його проведення, то з високою часткою ймовірності програє. Якщо влада буде блокувати, то розпишеться у власній непослідовності, і, отже, всі заяви Офісу президента про “народовладдя” виявляться фікцією”, – зазначив у розмові з “Апострофом” керівник аналітичного агентства “Третій сектор” Андрій Золотарьов.

Українці кажуть “ні”

Як свідчить недавнє опитування соціологічної групи Рейтинг, більшість українців – 77% – наполягає, що відкриття ринку купівлі-продажу землі сільгосппризначення можливе тільки за підсумками всеукраїнського референдуму.

Звичайно, за умови, що населення проголосує за таке рішення, але шансів на такий розвиток подій небагато. За даними соціологів, 66% респондентів налаштовані проти відкриття ринку землі. На підтримку вільного продажу наділів висловилися 36% опитаних.

Проти продажу землі іноземцям виступають 77% населення. Підтримують таку ініціативу лише 15% опитаних.

Група “Рейтинг” – далеко не єдина служба, яка проводила подібні дослідження. Наприклад, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) взимку проводив опитування на аналогічну тему. За даними КМІС, у разі проведення референдуму про продаж землі сільгосппризначення проти проголосували б 62% українців. “За” проголосували б тільки 15% опитаних. Ще 18% відмовилися б брати участь в референдумі.

“Ринок (землі – “Апостроф”) потрібен, але тільки цивілізований. Наші люди можуть не розуміти деяких технічних і юридичних деталей, але мають розвинену інтуїцію. Йдеться про внутрішнє відчуття, що тебе знову хочуть кинути. Такі почуття базуються на історичному досвіді. В тому числі, недавньому. Адже в 90-і роки населенню роздавали ваучери та інші папірці, але реальна власність опинилася в руках інших людей – олігархів. Тепер громадськість побоюється, що персони, наближені до влади, мають намір використовувати ринок, щоб стати земельними олігархами, а народ, як завжди, залишиться ні з чим”, – пояснив у розмові з “Апострофом” політичний аналітик Олександр Кочетков.

Президентські амбіції

Поки Офіс президента набирає політичні бали за рахунок санкцій, лідер “Батьківщини” змогла перехопити ініціативу в питаннях народовладдя. Адже це була “фішка” Володимира Зеленського, який ініціював прийняття закону “Про народовладдя через всеукраїнський референдум”. Тепер цей закон працює проти власних авторів.

“Зараз ініціатива на боці “Батьківщини”. Юлія Тимошенко опинилася в ситуації, коли вона може стати “опозиціонером №1″. Земельне питання – ахіллесова п’ята влади. Банкова спробує перехопити ініціативу. Наприклад, запустити паралельний референдум про продаж землі іноземцям. Або ж чиновники блокуватимуть і всіляко гальмувати процес. Адже якщо всеукраїнський референдум організовують, то з великою часткою ймовірності народ проголосує проти”, – сказав “Апострофу” політичний експерт, керівник Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.

Поки, як показує дані рейтингових досліджень, “Батьківщина” і “Слуга народу” нарощують підтримку виборців.

Юлія Тимошенко де-факто виходить на друге місце в президентському рейтингу. Перше займає Володимир Зеленський. Недавнє дослідження, проведене Українським інститутом майбутнього спільно з Нью Імідж Маркетинг Груп, показало, що президент Зеленський додав 5%, і сьогодні за нього готові віддати свої голоси 33% з тих, хто визначився і має намір прийти на дільницю. “Батьківщина” додала до своєї підтримки 1%. Зараз за неї готові проголосувати 12%.

Екс-президент Петро Порошенко і представник ОПЗЖ Юрій Бойко втрачають підтримку. Перший з квітня опустився на 3%, в лютому – аж на 5%. Другий – втратив 2% в місяць.

“Лідер БЮТ вирвалася вперед за рахунок активності і роботи з базовим електоратом. Плюс, інші великі гравці зараз ослаблені конфліктами з владою. Володимир Зеленський показав ефектний результат, одночасно атакуючи Віктора Медведчука і Петра Порошенка. Ситуація показала слабкість Віктора Медведчука, команда якого відповіла на закриття телеканалів лише гучними заявами. Зливи можливих бесід Віктора Медведчука в ЗМІ б’ють по п’ятому президенту, цементуючи його антирейтинг. Все йде до того, що Петро Порошенко буде затиснутий у вкрай вузькій ніші своїх прихильників”, – пояснив Андрій Золотарьов, коментуючи рейтингові показники.

Навіть якщо Офіс президента блокуватиме референдум по землі, то для Юлії Тимошенко це не стане проблемою. Як мінімум, буде привід заявити, що влада її боїться. Як відзначають спостерігачі, “земельні війни” між “Батьківщиною” та Офісом президента потенційно можуть привести до політичної кризи з перспективою проведення дострокових виборів. Якщо сюди додати майбутні неабиякі баталії навколо “закону про деолігархізацію”, то шанси на розпуск парламенту зростають. Якщо “Слуга народу” провалить цей закон, у Банкової, ймовірно, серйозно задумаються над тим, щоб розпустити “непокірну” Раду, що також вигідно “Батьківщині”, яка набирає хід.

Джерело

Continue Reading
Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

ПОЛІТИКА

Милованов Укроборонпром – чого чекати в концерні

Милованов Укроборонпром - чого чекати в концерні

Тимофій Милованов Фото: Апостроф / Дмитро Олійник

Державний концерн “Укроборонпром” отримав нового голову Наглядової ради. Її очолив президент Київської школи економіки Тимофій Милованов. Наглядова рада під керівництвом Милованова вже провела перше засідання та встановила перші важливі завдання. Про свою діяльність на новій посаді Милованов розповів в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV.

– Які у вас плани на новій посаді, що будете робити та з чого розпочнете?

– Позавчора було перше засідання Наглядової ради, і ми робили те, що й маємо. Затвердили аудит за 2019 рік, затвердили аудитора на наступні роки – 2021-2022.

Також рада затвердила виконання KPI за перший квартал керівництва “Укроборонпрому”, який KPI має бути в другому кварталі, тому що він вже майже закінчився.

Також ми доручили своєму підкомітету розробити та переглянути KPI, які мають бути для керівництва на наступні квартали. Ми доручили керівництву “Укроборонпрому” підготувати стратегію трансформації до наступного засідання. Для цього обговорили певні критерії, за якими має аналізуватися трансформація.

Головний критерій – щоб Україна була спроможна відповідати на безпекові виклики майбутнього. Це підготовка технологій в “Укроборонпромі”, розвиток конструкторських бюро і людського потенціалу, навчання, тренування, обладнання і ресурси. Але все з поглядом на майбутнє.

Другий критерій – щоб в “Укроборонпромі” була лінійка продуктів, які впроваджують відповіді на виклики. Тобто практично мають бути продукти, які відповідають на сучасні безпекові виклики та на виклики майбутнього.

– Що ви для себе вважаєте особистим викликом на цій царині?

– Я б назвав це не викликом, а завданням організувати роботу Наглядової ради – створити комітети, організувати регламент, розписати порядок денний на певні періоди.

На другому етапі – робота з трансформацією “Укроборонпрому”.

– Ви зараз поєднуєте багато особистих напрямків у роботі. Ви залишаєтеся в.о. гендиректора ДП “Національний фонд інвестицій України”?

– Так, але я думаю, що потрібно буде звідти йти, тому що деякі інвестори не можуть співпрацювати з людьми чи з компаніями, де керівництво пов’язано з компаніями, які виробляють або торгують зброєю. “Укроборонпром” є такою компанією, тому тут потрібна буде заміна.

– Вам доведеться відмовитися від певних напрямків, які ви раніше вважали пріоритетними. Від чого ще доведеться відмовитися?

– Радником (керівника Офісу президента) я можу залишатися. В Київській школі економіки наукову роботу та фандрейзинг я робити теж можу. В мене є американська зелена карта, тому там мені доведеться реєструватися, як людині, пов’язаній з торгівлею зброєю.

Можливо, будуть інші обмеження. Наприклад, у мене є дослідження від Office of Naval Research по соцмережах: як Росія дестабілізує соцмережі в Україні, в Білорусі та у США. Але ці дослідження спонсоруються від Office of Naval Research. Це по суті дослідницька “рука” воєнно-морського флоту. Думаю, що мені доведеться від того дослідження і фінансування відмовитися. Не можна всім займатися одночасно.

– Не можу вас не запитати про можливі дебати з паном Юрієм Бутусовим. Як надалі будуть розвиватися ці події?

– Це безпідставні звинувачення в стилі, на жаль, певних журналістів в Україні, які більше дбають про те, щоб зібрати хайп, ніж розібратися по суті. Він журналіст-розслідувальник, він міг би запитати. Якщо чесно, за стандартами він міг би попросити в нас документи і розібратися, а потім вже говорити. Я хотів би захиститися, але він уникає дебатів.

Здається, йому 5-6 медійних площадок, включно з вами, пропонували провести дебати. Але він поки що уникає цього. Ми на все погоджуємося, але він не погоджується. Я вже сьогодні попрошу його: якщо він не хоче проводити дебати, то нехай просто візьме у мене інтерв’ю та поставить мені всі питання, які хоче. А я дам на них відповіді.

– Ви вирішили без суду обійтися?

– Я і на суд готовий, і на нього можу подати – подивимося. Я буду захищати репутацію свою, репутацію школи, репутацію “Укроборонпрому”. До речі, це входить в мої посадові обов’язки – захищати репутацію “Укроборонпрому”.

– Наостанок запитаю вас про гроші: яка сума контракту? Ви ж все одно будете заповнювати декларацію.

– В “Укроборонпромі” безоплатна робота.

– Волонтерство?

– Це не волонтерство. Відповідальність є – сісти в тюрму можна, якщо не виконуєш свої обов’язки, а зарплати немає. Така хороша позиція.

Джерело

Continue Reading

ПОЛІТИКА

Милованов в Укроборонпромі – чого чекати від нового голови наглядової ради – Новини України

Милованов в Укроборонпромі - чого чекати від нового голови наглядової ради - Новини України

Фото: УНІАН

В “Укроборонпромі”, який в доживає останні дні, чекаючи на кардинальне реформування, відбулися важливі перестановки – екс-міністр економіки Тимофій Милованов 2 червня очолив наглядову раду замість Володимира Горбуліна, який пішов у відставку. Окрім цього, до складу наглядової ради увійшли Олександр Носов та Ростислав Шурма. Що означає кадрове перетасування наглядової ради, і чому вона сталася напередодні реформи всього українського ОПК – розбирався “Апостроф”.

Добрі побажання замість реального впливу

Згідно з президентським указом, новими членами наглядової ради “Укроборонпрому” були призначені радник глави Офісу президента, екс-міністр економіки Тимофій Милованов, власник компанії “Дніпро Спецтех” Олександр Носов і колишній генеральний директор заводу “Запоріжсталь” Ростислав Шурма.

Крім призначень відбулося і вельми знакове звільнення: пост голови наглядової ради покинув перший віце-президент НАН України, колишній секретар Радбезу Володимир Горбулін.

У коментарі “Апострофу” екс-секретар РНБО, колишній прем’єр Анатолій Кінах зазначив, що після ротації Горбуліна наглядова рада знизила свій інтелектуально-професійний потенціал, оскільки Володимир Павлович є “одним з кращих системних фахівців в сфері як національної безпеки, так і розвитку оборонно-промислового комплексу”. Втім, ефективність наглядової ради держконцерну, як і успішний розвиток “Укрборонпрома”, на думку Кінаха, залежить не від якісних характеристик членів наглядової ради.

“Робота держконцерну залежить від наявності в Україні чіткої стратегії, розуміння, розвитку оборонно-промислового комплексу в цілому. Тут у нас дуже багато проблем, які не вирішені до сьогоднішнього дня. Зокрема, згідно зі стратегією нацбезпеки України, яка була затверджена у вересні 2020 року, передбачалося розробити і затвердити стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України, але цього так і не відбулося. Мав бути аудит ОПК, і цей аудит повинен був передувати ухваленню стратегії розвитку комплексу. Це логічно: спочатку визначити пріоритети, завдання – а потім, відповідно, стратегія. Аудит так і не затверджено. Це формує дуже серйозні ризики хаотичного підходу при подальшій трансформації “Укроборонпрому”, як концерну, так і галузі в цілому”, – говорить Кінах.

Глава експертної організації, яка опікується антикорупційними розслідуваннями, StateWatch Гліб Каневський звертає увагу на те, що наглядова рада “Укроборонпрому” відрізняється від аналогічних структур в “Нафтогазі” і “Укрзалізниці”, а також інших державних компаній, оскільки його діяльність регламентується окремим законом від 2011 року, який наділяє наглядову раду вельми символічними функціями. Наприклад, вона фактично не має ніякого матеріального, фінансового ресурсу для того, щоб здійснювати системний зовнішній контроль над фінансовою діяльністю концерну. Тобто, ні приміщення, ні грошей, ні зарплат, ні бюджету – вся діяльність ради здійснюється на громадських засадах.

“Наглядова рада є абсолютно політичним органом – трьох його членів призначають президент і Кабмін без будь-яких конкурсів, роль призначенців символічна, мова не йде про повноваження по стратегії розвитку галузі, внутрішнього аудиту “Укроборонпрому”. Це три людини, які повинні доносити гендиректору концерну побажання президента і прем’єр-міністра. Відповідно, робота наглядової ради дуже динамічна, там постійно змінюються люди, не тому, що вони впливають на якусь діяльність, а тому що це номінальна посада. Грубо кажучи, на громадських засадах побула людина півроку, набридло, приходить інша на зміну”, – говорить Каневський.

Експерт додає, що протягом останніх двох років членами наглядової ради були досить відомі персонажі, такі як глава фракції “Слуги народу” в парламенті Давид Арахамія, глава Офісу президента Андрій Єрмак, нинішній керівник НАК “Нафтогаз” Юрій Вітренко – але всі вони входили в наглядову раду недовго, після чого займалися своїми справами.

За його словами, в поточному форматі наглядової ради неможливо очікувати якихось масштабних проривів в її діяльності тому, що немає ні ресурсів, ні повноважень і відповідно до закону, це чисто символічний орган.

Погоджується з Каневським експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко, вказуючи на те, що ухід Горбуліна з наглядової ради не пов’язаний з політикою.

“В принципі в зміни, що відбулися, сенсаційного нічого немає, але безумовно шкода, що пішов Горбулін. Але він зробив це виключно за станом здоров’я, перенісши операцію, все-таки людина у віці. Наскільки я розумію, він буде якимось радником або ще кимось в полегшеної для його стану здоров’я формі”, – говорить Петренко.

Як би там не було, новопризначений член спостережної ради Тимофій Милованов уже встиг відзначитися далекими від бачення стратегії “оборонки” речами. Так, підприємство “Спецтехноекспорт” (входить в концерн “Укроборонпром”) 20 травня, напередодні призначення Милованова уклало угоду з ТОВ “Київська школа економіки і менеджменту”, яку очолює колишній міністр, про послуги з проведення ринкових досліджень вартістю 1,68 мільйонів гривень. Це призвело до скандалу – в результаті КШЕ анулювала контракт, заявивши, що зробить аналітику для “Укроборонпрому” безкоштовно…

На порозі ліквідації

За словами експертів, всі повноваження, всі бюджети і вся відповідальність в оборонці – зводяться до генерального директора “Укроборонпрому”.

Але це – ненадовго: вже найближчим часом цей оборонний концерн відправлять “під злам”. Справа в тому, що поява Милованова і його “похоронної команди” збіглася з виходом на фінішну пряму прийняття закону “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності” (№3822). У першому читанні цей законопроект прийняли ще в січні. І вже найближчим часом Верховна Рада готується поставити крапку: в результаті “Укроборонпром” буде ліквідовано і перетворено на два акціонерних товариства. Перше буде називатися “Оборонні системи”, туди увійде більшість підприємств “Укроборонпрому”. Другим будуть “Аерокосмічні системи”, куди повинен увійти авіаційний кластер “Укроборонпрому” і підприємства Державного космічного агентства.

В “Оборонних системах” планується створення професійної наглядової ради, куди будуть набирати через відкриті конкурси, робота членів наглядової ради буде оплачуватися, їм дадуть повноваження, бюджет і відповідальність за результати в усіх напрямках. А саме: формування стратегії розвитку оборонних систем, внутрішній аудит господарської діяльності, антикорупційна програма оборонних систем, призначення топ-менеджменту, тобто директора “Оборонних систем”, і можливо, його заступників.

“Наглядові ради “Нафтогазу”, УЗ і зараз “Укроборонпрому” роблять у відповідності зі стандартами Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), де чітко прописані правила роботи корпорацій з незалежними наглядової ради. Власне, уряд України в 2015 році взяло на себе зобов’язання, і в 2019 році Гончарук, а в 2020 році Шмигаль підтвердили перед Європейським союзом, перед міжнародними донорами України те, що топ-15 державних підприємств, куди входив “Укроборонпром”, будуть повністю трансформовані відповідно до стандартів ОЕСР”, – зазначає Каневський.

Боротьба за оборонний “пиріг”

На тлі майбутньої трансформації величезного державного монстра оборонки триває перманентна боротьба між керівництвом створеного минулого літа Мінстратегпрому і нинішнім керівництвом “Укроборонпрому”.

“Конфлікт між Гусєвим і Уруським триває, але він уже не публічний. Ніхто не хоче дратувати Офіс президента, але Мінстратегпром перед другим читанням згаданого законопроекту продовжує тиснути на парламентський комітет з нацбезпеки, наполягаючи, що наглядова рада майбутніх “Оборонних систем” повинна формувати саме це відомство. Тобто, в Мінстратегпромі визначали б, по яким процедурам, конкурсам будуть відібрані члени наглядової ради, а також призначений генеральний директор”, – говорить Канівський.

Разом з тим, в профільному комітеті вважають, що позиція Уруського буде суперечити стандартам ОЕСР, адже не може міністерство – орган виконавчої влади, відповідальний за формування політики та оборонних закупівель, також бути відповідальним за призначення менеджменту ключового виконавця оборонних закупівель і призначати директорів на ключові підприємства в цьому ж ОПК.

“За моєю інформацією, до другого читання в зал потрапить версія законопроекту, в якій зазначено, що Кабінет міністрів вже без ОП буде відповідальний за формування наглядової ради і менеджменту “Оборонних систем”. Тобто так само як в “Нафтогазі” – є наглядова рада, яка призначає директора, якщо Кабмін звільнив наглядову раду, то Кабмін призначає директора. Тут виключається конфлікт повноважень, оскільки Кабмін – колегіальний орган, куди входить зокрема і Мінстратегпром, і відповідно Кабмін формує політику в оборонно-промисловому комплексі. Поки перемогла сторона, яка дотримується ідеї, що Україна повинна виконати свої зобов’язання перед міжнародними партнерами з впровадження ОЕСР. Але що буде впроваджено, ми побачимо”, – резюмує Каневський.

На думку Ігоря Петренка, чвари у владі навряд чи зможуть зупинити реформу ОПК, яка повинна прийти до якогось певного знаменника.

“Питання реформи ОПК – на дуже високому контролі, тому все пройде належним чином. Що стосується Гусєва і Уруського, то у ОП спочатку довіра до них була рівнозначна. Уруського спочатку сприймали позитивно, його рекомендували з декількох сторін, навіть Горбулін про нього добре відгукувався, стара гвардія його добре знала. Але Гусєв теж в цій сфері теж давно – можливо у нього зараз трохи краще позиції, але я б не списував Уруського і не говорив би, що він повністю втратив довіру і комунікацію з ОП”, – говорить Петренко.

На його думку, позиція Зеленського полягає у забороні виставлення чвар у владі напоказ. Тобто, якщо протистояння між згаданими персонами перейде в публічну площину або стане дуже гучним, заважаючи процесу реформи – погано буде обом.

Утім, за чварами і в запалі реформ діячі ОПК і виконавчої влади, схоже, забули про дуже багато речей, які потрібно зробити до того, як переформатувати нашу оборонку.

“Зараз дуже важливо вдосконалювати затвердження державного оборонзамовлення (ДОЗ). Це основа для можливості планування, так як продукція оборонно-промислового комплексу має тривалий цикл виробництва. Наприклад, літак від креслення до виробництва – це мінімум 4-5 років, бронетехніка – не менше. Тому ДОЗ необхідно стверджувати не як зараз відбувається – в березні-квітні поточного року на поточний рік, а розглядати в грудні попереднього року. І затверджувати не на рік, а як мінімум на три роки, як роблять всі розвинуті країни, щоб мати перспективу, можливість планування, починаючи з наукових розробок і закінчуючи кінцевою продукцією”, – говорить “Апострофу” Анатолій Кінах.

Джерело

Continue Reading

ПОЛІТИКА

Закон проти олігархів – чого хоче домогтися Зеленський насправді

Закон проти олігархів - чого хоче домогтися Зеленський насправді

Фото: Апостроф / Дмитро Олійник

Володимир Зеленський став президентом під гаслами “миру” і “справедливості”. По першому пункту особливого прогресу немає, тому Офіс президента зосередився на другому. Глава держави анонсував встановлення загальних правил гри для керівників фінансово-промислових груп, відомих в Україні як “олігархи” . Втім, такі документи можуть стати зручним інструментом для банального переділу великої власності, і запит суспільства на справедливий розподіл національних багатств так і залишається незадоволеним. Чому так може статися і як в мережах з’являються “псевдопроекти” законопроекту про деолігархізації, читайте в матеріалі “Апострофа”.

Закон на підході

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив журналістам, що закон про деолігархізацію найближчим часом внесуть на розгляд парламенту, і текст документа буде доступний для громадськості.

“Законопроект щодо деолігархізації я ще не бачив, він не заходив до Верховної Ради. Думаю, найближчим часом з’явиться, тоді все побачимо. Він буде на сайті Верховної Ради. Після цього ми можемо про нього говорити, обговорювати ті аспекти, які будуть в ньому відображені, коли це станеться”, – сказав спікер.

Президент Володимир Зеленський ще в квітні запропонував своїм підлеглим з Офісу президента, Ради національної безпеки і оборони (РНБО) і Антимонопольному комітету розробити законопроект про статус олігархів. В уряді пояснили, що в основу законопроекту ляже Антитрастівський закон США.

“Головний сенс і головна філософія закону, і це моя філософія – ми не хочемо вбити великий бізнес, але ми точно вбиваємо поняття, зміст та вплив олігархічної системи в нашій країні. Впливу на мас-медіа не буде, впливу на політику не буде, впливу на чиновників не буде, але якщо це станеться, то ці люди отримають квиток під назвою “олігарх”. Вони з’являться в спеціальному реєстрі. В такому випадку великий бізнес може втратити велику частину активів, які у них знаходяться за кордоном”, – заявив Володимир Зеленський під час недавньої прес-конференції.

Імена потенційних фігурантів “олігархічного реєстру” в Офісі президента не назвали.

Скандальний “злив”

Утім, з реєстрацією законопроекту в парламенті все-таки відбулася певна проблема – президент обіцяв його подати у Верховну Раду ще минулого тижня. Поки по мережі “гуляють” різні версії того, яким буде антиолігархічний законопроект. Видання “Дзеркало тижня”, посилаючись на власні джерела, опублікувало деталі ймовірно пропонованого документа.

Згідно з текстом, в Україні пропонують встановити три умовно чітких критерії, щоб визначити олігарха. Ця людина одночасно:

1) бере участь у політичному житті;

2) значно впливає на засоби масової інформації;

3) здійснює контроль над значною за обсягом господарською діяльністю.

Офіційно визнані олігархи будуть включені до “Реєстру осіб, які мають значну економічну і політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”.

Наслідки внесення до цього реєстру передбачають заборону на здійснення прямих внесків на підтримку політичних партій. Також забороняється бути бенефіціаром або контролером ЗМІ, що поширює інформацію політичного характеру. Також олігархам хочуть заборонити купувати об’єкти великої приватизації та зобов’язати їх подавати декларації відповідно до ЗУ “Про запобігання корупції”.

“Тобто наступним кроком після прийняття цього законопроекту повинен стати великий розпродаж українських медіа. Що цікаво, що інші активи, які власне і приносять основний грошовий потік, олігархи можуть залишити собі. Нехай багатіють і далі, головне, щоб ЗМІ попродавали, причому майже за безцінь”, – заявили в “Дзеркало тижня”.

Секретар РНБО Олексій Данилов і радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявили, що інформація, озвучена журналістами, не відповідає дійсності. У відповідь редакція видання звинуватила пана Подоляка у брехні.

“Михайлу Подоляку брехати як дихати. Якщо ОП хоче таким чином змусити ZN.UA видати джерело – не вийде. А якщо, знявши реакцію на свою хитро-убогу нормотворчість, команда Зеленського відкоригує законопроект, то ми тільки за. Не дякуєте”, – уїдливо відзначили журналісти.

Судячи з контексту, в Офісі президента, дійсно, промацують реакцію електорату і великого бізнесу на подібні новації.

“Поки громадськості не представили офіційний текст проекту, все виглядає як політична технологія. Та й самі формулювання, які зараз обговорюють в медіа, можна назвати дивними. Якщо виходити з озвученої інсайдерської інформації (публікація в “Дзеркало тижня” – “Апостроф”), то у нас “олігархом” може виявитися депутат місцевої ради, який має активи, солідні грошові накопичення і власне інтернет-медіа”, – сказав у розмові з “Апострофу” політтехнолог Олексій Голобуцький.

Тривалий економічний ефект

Великий бізнес є в кожній країні. Темна сторона українського олігархату полягає в суті самої системи: завести своїх людей у владу, використовуючи політичний і медійний вплив, а після – сісти на потоки.

Навіть якщо “закон про олігархів” буде прийнятий, на швидкий ефект розраховувати не варто, зазначив у розмові з “Апострофом” економічний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян.

“Закон про олігархів, який зараз обговорюється, має дві складові. Перше – необхідність справедливого перерозподілу національного багатства. З цим у нас є проблеми. Другий аспект – вимоги зарубіжних партнерів і МВФ, які наполягають на встановленні загальних правил гри для великого бізнесу і обмеження його впливу на політичні процеси. Того, що відбувається у нас, немає в жодній європейській країні. Тут зрушення можливі в частині створення законодавчого фасаду, але на фундаментальні зміни поки розраховувати не доводиться. Видно, що президент Володимир Зеленський хоче і намагається виправити ситуацію, але тут тільки бажань і старань мало. Для ефективного перерозподілу національного багатства необхідні інститути, які формуються роками”, – сказав експерт.

З іншого боку, такі закони можуть стати зручним інструментом для переділу великої власності, і запит суспільства на справедливий розподіл національних багатств так і залишається незадоволеним, побоюються фахівці.

“Подібні законопроекти – лише димова завіса. Їх справжня мета – заповнити ідеологічний вакуум, який утворився при владі. Адже запит суспільства на справедливість так і не був задоволений. Замість справедливості населенню пропонують “боротьбу з олігархами”. Справжня мета такого закону – переділ великих активів. Спочатку їх заберуть у олігархів, передавши групам, близьким до влади, а потім вони передадуть ці активи міжнародним корпораціям, отримавши свою маржу”, – сказав в коментарі “Апострофу” економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Що буде далі?

Разом з тим, як визнавали в бесіді з “Апострофом” чимало політичних та економічних експертів, олігархи в нашій країні з’явилися не просто так. В умовах відсутності дієвих інститутів, прозорої судової системи та професійних правоохоронних органів велика політика стає інструментом захисту бізнес-інтересів.

Олігархи в деякому сенсі вимушено “вкладаються” в медіа-проекти і політичні партії, щоб мати “своїх” людей в парламенті і уряді. Як наслідок, багато депутатських груп асоціюються з конкретними політичними і фінансовими спонсорами.

“Якби Антимонопольний комітет виконував свої функції в повному обсязі, закон про олігархів був би не потрібен. Якщо законопроект реально буде наступати на інтереси фінансово-промислових груп, то парламент його, швидше за все, провалить. Адже олігархи мають вплив на велику кількість народних депутатів . В такому випадку у Офісу президента, якщо вони реально націлені на результат, залишається небагато альтернатив. Як варіант – розпускати Раду, проводити дострокові вибори парламенту, а потім і президента, щоб отримати від народу мандат на “антиолігархічні” перетворення”, – сказав Олексій Голобуцький.

Швидше за все, в Офісі президента моделюють подібний розвиток подій. І з великою часткою ймовірності підсумковий документ буде виписаний так, щоб формально всі залишилися задоволені: влада, зовнішні гравці і самі олігархи.

Джерело

Continue Reading